Вовки

   Перші предки вовка з’явилися близько 100 000 років тому. А близько 25 000 років тому вовк «подарував» людству друга в вигляді собаки. Саме від вовків собаки запозичили тямущість і здатність до навчання. Крім того, кожен вовк — це окрема особистість, зі своїм характером і звичками.

   Вовки воліють жити сім’ями або, як їх частіше називають, зграями. Зграю очолює «подружня пара», яка має найбільший авторитет. Решта вовків їм беззаперечно підкоряються. Зазвичай зграя вовків складається з 6-7 особин, хоча буває й більше, і всі пов’язані між собою родинними зв’язками. Зазвичай це діти ватажків до 2-3 років. Дорослі  сильні вовки або чекають свого часу в зграї, або частіше йдуть в надії створити свою зграю і стають вовками-одинаками.

   У вовка дуже виразна міміка обличчя. Вона та ще положення хвоста допомагає спілкуватися вовкам як всередині зграї, так і за її межами.

   Вовк — відмінний мисливець. У нього настільки сильно розвинений нюх, що він може почути навіть дрібну, таку як лемінг або полівка, здобич за 1,5-2 кілометри, коли жертва ще нічого навіть не підозрює. Коли зграя жене оленя або іншу тварину, вовк може бігти зі швидкістю до 60 км / год навіть по глибокому снігу.

   Без їжі вовк може прожити до 2 тижнів, але коли полювання закінчується успіхом, особливо на велику дичину, таку як олень, кабарга або козуля, наїдається вволю (до 10 кг). Коли вовки ситі вони з задоволенням посплять, а потім з таким же задоволенням будуть грати, точнісінько як наші домашні собаки.

  На закінчення невелике слайд шоу про вовків, яке, я думаю, нікого не залишить байдужим

Пам’ятайте, тварини – творіння божі!