Ми, колишні радянські люди, в перспективі безнаціональна маса, тупо і сліпо вірячи сліпим (а може засліпленим) поводирям, виховувалась радянською ж, ідеологічно односторонньою і вихолощеною, пресою. Зростала молодь, вже вихована на „потрібному” друкованому слові. Всі дворові хлопчиська гралися в „наших” і німців. І навіть хлопчина у кіно, сидячи позаду мене, спостерігаючи за пригодами безстрашного Чингачгука, питався у тата: „Татку, а ті індіанці, то „наші”, чи німці?” І от минулися сумнозвісні радянські часи, стали доступними багато документів, книжок, газет тих часів, які були забороненими для читання, і всі навколо почали нарешті розуміти, хто такі ці „наші” і чи наші вони взагалі.

Радянська і сучасна російська версія історії гласить, що росіяни, як „старші брати” всіх слов’ян, приміряючи на себе роль месії, цілий час когось від когось визволяють, при цьому благородно забуваючи піти із гостей і залишаючись жити на „визволених” територіях, нав’язуючи свої порядки мешканцям „визволених” земель. Що ж, кров Золотої Орди, яка свого часу прийшла на землі Московії і так нікуди і не пішла, а розчинилася серед угро-фінських етносів, назвавшись росіянами, дає про себе знати. Але про це іншим разом.

Хто ж такі „наші” і як трактувати „наших”, які в 1939 році, роздерши пів-Європи і розділивши її з не дуже „нашими” німцями, стали „русский и немец – братья навек...”? А перед тим, нехтуючи всіма міжнародними домовленостями і пактами, озброїли і вивчили німецьку армію, німецьких офіцерів, льотчиків, танкістів, практично виростили Гітлера... Підтримували Гітлера і офіційно і неофіційно, всією душею. Не вірите? А не полінуйтеся, погортайте старі газети. Звичайно, спільним радянсько-німецьким маршем у Бресті, пізніше радянському місті-герої, уже нікого не здивуєш, хоча... А от таким...

Газета „Наш Прапор”, Львів, 15 червня 1933 р. Над цим цікавим знімком – заголовок „Московські фашисти”. Підписане воно так: „На світі тепер нові важливі політичні переміни. Хто живе, мусить з ними числитися. Не спить і Москва. Московські еміґранти в Берліні створили в своїх рядах свою московську національно-соціялістичну ґрупу на взір гітлєрівців в Німеччині. На нашому образку бачимо, як московський „батюшка” посвячує московським фашистам в Берліні їхній перший прапор. Москалі -- національні-соціялісти носять на правій руці червону опаску з білим закривленим хрестом на синьому чотирокутнику. Біло-синє-червоне це давня державно-національна російська краска. Також на держаку прапору видніє старий царський двоголовий орел!”

Що ж, як кажуть, без коментарів. А те, що незабаром росіяни „побили горшки” із своїми німецькими побратимами по зброї, стало приводом „рвання сорочки на грудях” перших до сьогоднішнього дня, коли мова заходить про «хохлов, предателей родины » і „предателей-хохлов, сотрудничавших со всеми врагами России”.

Висновки робіть самі. Читайте частіше стару пресу. Але, як казав професор Преображенський: „Не читайте радянських газет перед обідом...”

------------------------------
В тему:

Німецький експеримент

Фашизм чи солідаризм?

Нацизм і більшовизм