Пам’ятник німецькій шльондрі мали будувати на місці колишнього Гусинівського цвинтаря, який у 30 роки ХХ ст. став місцем розстрілів та поховань репресованих комуністичним режимом мешканців Луганська. Крім того, у сквері Пам’яті розташовані пам’ятні знаки пов’язані з трагічними сторінками нашої історії, зокрема пам’ятний хрест та меморіальний знак жертвам Голодомору.

Вибір самого місця для будівництва так званого пам’ятника Єкатерині II «українським» мером Кравченко С. та його «українською» командою на чолі із З. Зухбая та М. Пілавовим свідчив про кричущий цинізм та нехтування національною пам’яттю з боку цих манкуртів від політики. Будівництво на кістках закатованих українців пам’ятника людині, яка замордувала Україну, - це відверта наруга чужинців та лакиз українців-запроданців, які сьогодні знаходяться у міській владі українського міста Луганськ.

Саме ця зухвалість та відверте нехтування інтересами української громади з боку чужинців викликало обурення мешканців Луганська. Жорстка та принципова позиція Луганської обласної організації ВО «Свобода» підтримана громадськими об’єднаннями та організаціями Луганська змусили владу зупинити незаконне будівництво.

Луганська обласна організація ВО «Свобода» першою заявила про неприпустимість не тільки будівництва, але й проведення громадських слухань з цього питання. Луганська обласна організація ВО «Свобода» попередила місцеву владу, що докладе усіх зусиль та готова вжити будь-яких заходів, аби будівництво та відкриття пам’ятника не відбулося.

Добре розуміючи природу діяльності та характер Луганської «Свободи», саможертовність та героїзм її членства, та пам’ятаючи долю попереднього проекту міської влади, під назвою «пам’ятний знак жертвам ОУН-УПА», який завдяки зусиллям членства ВО «Свобода» не простояв і доби, обласна рада, на відміну від міської ради, ухвалила єдине правильне рішення у цьому складному питанні.

---

В тему:

Маніфест мракобісів