«Інтернет може стати двосічною зброєю! Мобільні телефони і соціальні мережі беззаперечно допомагали демократичним активістам об’єднати зусилля у боротьбі проти диктаторів, але вже помічені спроби режимів використати ці можливості заради власного виживання…»

…а згадали, як Єгипет вимкнув інтернет? А додайте до цього роботу над власною мережею в Ірані! А також Великий Китайський Файрвол, який закриває своїми потужностями доступ навіть до такого простого ресурсу, як Вікіпедія! І ось тут у надрах американської адміністрації народилася ідея: створити «тіньовий» інтернет. Базований на децентралізації і мобільності, які дають сучасні технічні засоби…

Усе це схоже на фантастику, але – це правда! За даними американської преси, державний департамент і Пентагон розробляють дві головні ідеї. По-перше – створення бездротових мереж, які б могли підключатися до Глобальної мережі незалежно від будь-який провайдерів.

Простіше кажучи: якщо ви живете у країні, де «панує режим», то цей «режим» здатен натиснути на місцевого провайдера – а той вимкне усі зовнішні канали. Вам переріжуть дротики, тобто. Навіть супутниковий інтернет у такій ситуації не завжди допоможе, оскільки вимагає апаратури певного рівня складності і навичок – а така апаратура і такі люди «режимом» вираховуються моментально. З усіма наслідками, звісно…

Як працюватиме така міні-мережа? «Активіст-демократизатор» має мобільний телефон чи ноутбук. Ці «гаджети» дозволяють підтримувати постійний бездротовий зв’язок. Фішка всієї цієї справи – відсутність якогось «центру», який «режим» може виявити і закрити. Уявіть собі групу борців за демократію, оснащену подібною апаратурою. У разі «випадіння» одного борця – зв’язок не переривається, оскільки решта користувачів мережі продовжує підтримувати її у робочому стані. Що ж до апаратури, то… тут доведеться зробити певну паузу. Для пояснення ідеологічних моментів…

«Свобода і безпека. Прозорість і конфіденційність. Вільне висловлення думок і толерантність. Усе це є підвалинами вільного, відкритого і безпечного суспільства, так само, як вільного, відкритого і безпечного інтернету», – але Хілларі Клінтон, один із ініціаторів створення «тіньового інтернету», забула пояснити, що відкритість, прозорість і толерантність – це гасло, яким мають послуговуватися «режими», а якщо не послуговуються – то проти них починають працювати «думки».

До речі, безпека і конфіденційність у такій системі залишаються за американцями – оскільки за ідеєю творців «тіньового інтернету» організаторами і «тиловими забезпечувачами» у даному разі виступатимуть саме вони. Адже звідки борці за демократію візьмуть спеціалізовані гаджети – недешеві, між іншим, а також програмне забезпечення – ліцензійне, а отже – теж недешеве? У ролі «провайдерів» виступатимуть так звані «зовнішні сили» - ну, ви зрозуміли…

Так що, як ви зрозуміли, мобілка в руках досвідченого борця за демократію – це як штурмова гвинтівка М-16 морського котика. А ноутбук може виявитися ефективнішим за «Томагавк» - крилату ракету, маю на увазі, а не індіанську сокиру… але тут-таки виникло інше запитання. Нещодавно Сполучені Штати прийняли доктрину, згідно з якою кібератаки на їхню «віртуальну територію» прирівняні до збройної агресії.

Якщо, приміром, уявити собі ситуацію, що іранці поширюють серед ісламістів у Штатах мобільні гаджети для ведення пропаганди запровадження шаріатських законів – це як розцінити у термінах такої доктрини?

Якщо з Північною Кореєю у сенсі кібердемократії можна не надто «водитися» - там інтернет існує лише у вигляді зародкової системи обміну даними між партійно-військовими колами, то як оцінить поширення спецапаратури для «демократизації» той-таки Іран? Чи Китай – адже тамтешні власті можуть прирівняти мобілізацію демократії до шпигунства. І теж вдатися до власних дій у відповідь.

Так що з мобільно-тіньовим інтернетом краще бути обережніше…