Наче й смішно, а наче – й не дуже. Особливо в світлі останніх подробиць випробовування НСК "Олімпійський" на міцність напередодні урочистого відкриття президентом його спортивної арени в художньому супроводі його небайдужих учасників.

Від худоби – до проектантів і будівельників

Якщо правду казати, то й про безпеку глядачів не гріх подбати. Чого варті лише недавні падіння трибун із вболівальниками у Бразилії і Перу. Тобто, спортивні арени на міцність перевіряти треба – але як?

У давній Греції, до прикладу, публічні новобудови тестувалися стадом худоби. А будівельник гарантував – якщо з нею щось трапиться, він компенсує її власнику подвійну вартість імовірних витрат. Із власної кишені. У Римі лазні і стадіони перевірялися рабами. Підневільних "волонтерів" так само ніхто не запитував, а їх власникам так само гарантували компенсацію збитків, завданих імовірними руйнуваннями і жертвами.

В радянські часи могли погратися в етичні дилеми. В одному випадку, на відкриття московської арени в Лужніках у 1956 році зігнали десятки тисяч солдат, яким була дана команда "На месте бегом, марш!". Як згадує багаторазовий чемпіон світу і Європи легкої атлетики Володимир Ройтман, вони на власній шкірі випробовували будівельні конструкції, відчуваючи їх деформацію і вібрацію.

В іншому випадку, Московський міст у Києві перевіряли першими проектанти і будівельники на вантажівках і автобусах. За принципом: "самі будували – самі й перевіряйте".

Стрибали "добровільно" – на вимогу УЕФА

Наш випадок – унікальний і страшний. НСК "Олімпійський" тестували на міцність 17-18 річні діти. За прямою вказівкою керівництва Міносвіти.

На сайті комплексу, щоправда це було інтерпретовано інакше. Мовляв, "стати першими уболівальниками НСК "Олімпійський" запросили студентів-добровольців та курсантів столичних вузів. … Під час кожного тестового заходу перевірялась взаємодія всіх служб "Олімпійського" та робота пунктів громадського призначення: фаст-фудів і туалетів. … Наприкінці заходу відвідувачам запропонували випробувати сидіння "Олімпійського" на міцність і цілими секторами пострибати на них".

Іншими словами, медійно появі студентів на стадіоні поспішили надати цілком безневинного статусу. Самі прийшли – за власною ініціативою, повтикали на поле, відвідали фаст-фуди і про вбиральні не забули.

Хоча в офіційному листі Міносвіти № 1/9-698 від 14.09.11 "Керівникам вищих навчальних закладів (за списком)" про добровільність і не йдеться. За підписом першого замміністра Є.Суліми, з огляду на "проведення тестових заходів відповідно до вимог УЕФА" ректорів зобов’язують "забезпечити присутність на НСК "Олімпійський" студентів, які будуть виконувати роль глядачів". А як було розшифровано ректорами міністерську вказівку, видно з іншого документа – розпорядження декана факультету кібернетики КНУ імені Т.Шевченка А.Анісімова № 112 від 28 вересня 2011 року.

Виявляється, в київському університеті вирішили, що пожертвувати треба кібернетиками першого та другого курсу. Саме їх було мобілізовано "підготувати" НСК "Олімпійський" до відкриття. А щоб "волонтери" не загубилися по дорозі, їм офіційно нагадали, що вони "повинні мати посвідчення особи, прибути на місце збору в складі своєї академгрупи, засвідчити свою присутність куратору своєї академгрупи, який буде супроводжувати захід".

А студенти Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М.Бойчука взагалі подорожували до стадіону колоною пішки – під наглядом викладачів.

Як бачите, добровільність заходу простежується на кожному кроці. На шляху до НСК "Олімпійського".

Чому студенти?

Втім, ще цікавіша історія вимальовується з вимогами УЕФА. Не полінувалася – зв’язалася з експертами. Виявляється, ніхто в цій шановній структурі й не чув приписувану їй вимогу тестувати готовність нашої спортивної арени на студентах, мобілізованих державою.

До речі, не менше експертів здивувала і потреба в проведенні спеціальних тестових заходів. Як з’ясувалося, для участі НСК "Олімпійського" в заходах УЕФА цілком достатньо провести щонайменше два футбольних матчі при заповнених трибунах. Жодних інших експериментів, у тому числі на підневільно зігнаних дітях.

І тим не менше, представник Міносвіти в офіційному листі посилається (наговорює?) на впливову міжнародну структуру. Навіщо? Схоже, просто перекидає власну шкурну відповідальність на авторитетну міжнародну структуру.

А тому, що солдатам або реальним волонтерам доведеться або платити, або наказувати і виписувати відрядження. На папері – персонально кожному. І відповідати за це, якщо трапиться щось. Зі студентами простіше – самі прийшли.

А хто за це відповідає? А ніхто…