А тепер уявіть собі, що у вас є окуляри, які дозволяють робити те ж саме: оцінювати через камеру та GPS навколишній світ, порівнювати інформацію з базою даних через бездротовий інтернет і видавати “підказки” в реальному часі на внутрішні міні-екрани. Кіно? Ні! Реальність! Доповнена, правда :)

Термін “Augmented Reality” (AR) в 1990 році ввів в обіг науковець з Боїнга Томас Коделл (Thomas Caudell). Він висунув його на противагу віртуальній реальності як спробу пояснити, що можна не лише занурити людину у віртуальний світ, але й привнести частку віртуального у реальне життя і таким чином покращити його. Науковець працював з системами, які одягалися на голову і виводили на міні-дисплей інформацію про електричні дроти всередині літаків, що суттєво полегшувало їх обслуговування.

Звичайно, Коделл коли писав про AR, то мав на увазі настільні комп’ютери, а не смартфони, КПК та всілякі заморські айфони чи айпади. Дядьку Томасу тоді напевне і не снилося, що в 2010-му 15 річний підліток в центрі Києва буде користуватися AR, щоб знайти своїх друзів, які прогулюють уроки в кафе поруч чи читати пости на Твітері, які залишили його знайомі в цьому районі. Але що ж робити, наше життя стає все більш технологічним та мобільним.

Пройшло 20 років і термінаторські окуляри це вже – реальний, хоча поки тестовий і досить дорогий варіант. А от смартфони та просунуті бізнес-моделі є у 25% українських абонентів. І сьогодні завдяки розвитку саме мобільних технологій ми як ніколи впритул наблизилися до Арні і його крутих гаджетів. Нові телефони з GPS, компасами, камерами, акселерометрами та швидким інтернетом дають можливість дивитись на світ з накладеною на нього інформацією про об’єкти навколо.

Уже зараз звичайні українські абоненти можуть бачити через камери своїх телефонів схему станцій київського метро з точною відстанню і напрямком руху до найближчої станції чи найближчі до себе ресторани, їх фото, ціни і навіть отримати купон на знижку!

Браузери реальності, навігація

Закачуєте собі безкоштовну програму Layar, Wikitude або Nokia Point&Find, обираєте бажану тематику, встановлюєте радіус сканування довколишнього світу, наприклад 1 км, обираєте “вид через камеру” і бачите те, про що може навіть не здогадуватися абонент, що сидить поруч з вами. Браузер показує т.з. POI’s – points of interest, які знаходяться довкола – станції метро, ресторани, супермаркети, банкомати, заправки, безкоштовні точки WiFi, людей, які як і ви в даний момент користуються браузером.

Це те, що реально уже доступно у Києві. В Амстердамі до всього цього можна ще, наприклад, побачити чи продається в даному будинку квартира і якщо так, то переглянути її фото, ціну та зв’язатися з продавцем через імейл або телефон.

Торгівля, реклама, маркетинг

Мрія продавця запропонувати споживачу свою продукцію чи знижку саме коли він поруч і готовий її отримати може здійснитися за допомогою AR. Окрім браузерів реальності, які до інформації про місце неподалік пропонують ще й мобільний купон на знижку, є низка програм розроблених брендами, які “підказують” де поруч з вами продають або розливають їх продукцію.

Stellа Artois та Absolut нещодавно опублікували програми-довідники барів та ресторанів, що наливають ці напої. Окремий великий сегмент ігрового маркетингу це AR пов’язаний з упаковкою. Закачуй безкоштовну програму від бренду, вмикай, наводь камеру на упаковку сухих сніданків, макаронів чи дитячого конструктора і спостерігай за тим, як на екрані телефона по пачці скачуть мультяшні герої з реклами чи будується модель авто з упаковки.

Розваги, ігри, соціальні мережі

Ігри завжди були рушійною силою комп’ютерних технологій. Зараз вони розвивають і AR. Починаючи з доволі простих рішень від стрілялок Dark Orbit та Star Wars, де можна пройти мобільний квест і знайти за допомогою камери телефона та GPS-підказок у своєму реальному місті заряд для свого космічного корабля або перебити цілу ескадру тай-файтерів прямо з балкона свого будинку та закінчуючи складними 3D OpenGL рішеннями для мобільного телефона на зразок бета версії ARhrrrr.

Не відстають і любителі соц-мереж. Програма Augmented ID дає можливість застосувати розпізнавання обличчя щоб за допомогою камери побудувати навколо зображення людини, на яку вона наведена повний профіль її участі у соц-мережах та переглянути ці профілі. І все це в реальному часі, поки “піддослідний”, наприклад, читає вам лекцію на конференції чи пробує влаштуватися до вас на роботу.

Довідкова інформація, навчання

Ідеально, коли AR окрім розважальної функції несе ще й корисну, наприклад, освітню. Так працює програма одного німецького видавництва, яка будує на сторінці дитячої книги (звісно, не на папері, а на екрані комп’ютера, а в перспективі і мобільного телефона) анімовану чи відео історію зі звуком. Є вже перші спроби AR енциклопедій та довідників, які наочно показують ту чи іншу деталь чи архітектурну пам’ятку. В баварському BMW серйозно розглядають можливість видавати механікам окуляри, які “ведуть” їх по всьому робочому процесу ремонту авто з голосовими підказками та ілюстраціями поверх реального автомобіля.

Ок, все це звучить прекрасно. А які у цієї технології мінуси? Перш за все це технологічний бар’єр: потрібен телефон з камерою, потужним процесором, інтернетом, компасом та GPS. По-друге, програми AR поки що з’їдають заряд батареї мобільного пристрою майже так само швидко, як мій пес Руді свій шматок м’яса після ранкової пробіжки. І по-третє, мовний бар’єр та адаптація контенту для українського користувача.

Але все це тимчасові перешкоди, які неможливо порівняти з тою перспективою, яка чекає нас уже за кілька років. Тим більше, що в Україні уже є компанії, які розвивають AR-технології. І якщо сьогодні заряду батареї мого Андроїда при активному використанні вистачає хіба що на день, то до 2020 виробники прогнозують ріст ємності блоків живлення в кілька десятків разів, а отже більше послуг та часу їх безперервного використання. Але, з іншого боку, в 2020-му у мене вже, напевне, будуть такі круті окуляри, як у Термінатора :)