Рівень хабарів в країні виріс, а чиновницький цинізм зашкалює, каже Сергій і звинувачує у цьому хаос у владі та війну.

Тригубенко, за плечима якого не одна чиновницька посада, впевнений, що державна система породжує ворогів України, що корупція – головний ворог країни. "Треба міняти не людей, а систему", – безапеляційно заявляє він в інтерв'ю The Kiev Times.

"Єдина прибуткова галузь в Україні – це АПК"

– Я вважаю себе ефективним чиновником. Правда, лише для двох міністерств – екології і АПК. Якщо чесно, ці міністерства перетворилися на установи, які лише заважають розвитку бізнесу. Міністерства лобіюють закони, які дають можливість чиновникам брати хабарі, ущемляють бізнес і різними методами, переведеними в законодавчі форми, поневолюють не лише промислового виробника, але і простого селянина.

Ви не уявляєте, скільки необхідно підписати чиновницьких паперів для роботи в промислових масштабах в АПК. На одного виробника в АПК доводиться два чиновники. Навіть на власний колодязь у дворі вдома потрібно отримати важко отримуваний дозвіл!

– Тобто Ви за відмову державного контролю?

– Державний апарат треба відправити працювати на землі. У міністерстві АПК працює близько 17 тисяч чоловік. Такої глобальної чиновницької машини немає в жодній країні. Уявляєте, одного дня ці 17 тисяч здорових українців і українок прийдуть працювати на землю, забувши про стіл і ручку?

Федерація працедавців АПК України, керівником якої я є, давно вивчає тему реорганізації галузі. Ми дійшли висновку, що міністерство повинне займатися виключно законодавчою діяльністю і фінансовою підтримкою виробників.

На жаль, сьогодні засоби, що виділяються державою на АПК, найчастіше осідають в кишенях непорядних чиновників.

– Припустимо, Ви маєте рацію. Як застосувати Ваші ідеї на практиці?

– Необхідно перенести і адаптувати в Україні сучасний західний досвід. Це треба зробити в найкоротші терміни, інакше Україна ризикує "залишитися голяком". Треба весь час пам'ятати, що єдина прибуткова галузь в Україні – це АПК.

– АПК може витягнути економіку держави?

– Україна – ідеальна сільськогосподарська країна. Проблема в тому, що будь-який з міністрів АПК останніх років після питання про майбутнє галузі впаде в ступор. Рівень їхньої підготовки не відповідає мінімальній необхідності. Та й галузь сьогодні не в кращій формі.

– У чому проблема? Інвестиції?

– Грошей завжди мало. Інвестиції необхідні лише там, де є розумне законодавство і ефективне управління. А з цим проблема.

– В Україні можливі таке законодавство і таке управління?

– Безумовно. Необхідно провести реформи, про які вже неодноразово говорив президент Порошенко.

Необхідно змінити адміністративну вертикаль влади і провести реальну децентралізацію.

– Головне враження від сходу України?

– Там живуть такі самі люди, як в будь-якому місці України…

– ДНР і ЛНР?

– Це трагедія. Держава допустила пропагандистську обробку частини своїх громадян Росією. І з'явилися ДНР і ЛНР в сучасному трактуванні.

Погляньте статистику Донбасу. Сім мільйонів жителів і понад один мільйон судимих. А це люди з дуже специфічною точкою зору.

Рівень безробіття на сході набагато вищий. Середній рівень життя набагато нижчий, ніж в більшості районів України.

Такі проблеми сходу України зробили можливою появу ДНР і ЛНР, хворих наривів на тілі держави.

– Донбас мав підстави для відмови від України?

– Схід обдурила купка російських технологів, які намагалися розхитати Україну. Мізерний відсоток жителів сходу пішов за ними і повстав проти Києва. Але ж це не весь Донбас.

Основна маса людей була залучена в протистояння штучно. Війна та її організатори стали ще однією проблемою нинішнього Донбасу.

– Ахметов, Янукович, Єфремов чи комуністи?

– Навішувати ярлики – це не моє. Немає фактів, немає відповідей. Історія дасть точну оцінку діяльності цих політиків. І уникнути покарання за злочини проти України не вдасться нікому.

А поки бездіяльність стає чи не головним злочином. Характерний український вислів "моя хата з краю" стає синонімом злочину проти України.

– Волонтерським рухом треба пишатися? А де турбота держави про армію?

– Те, що роблять волонтери, є прямим обов'язком держави. А в державі з цим по факту все дуже погано. Армія зруйнована за 23 роки і будується заново практично з нуля.

– "Свобода" пропонує ввести військовий податок для олігархів. Це правильно?

– Потрібно розуміти, куди будуть направлені зібрані податки. На розвиток армії чи збагачення новорощених військових олігархів.

Олігархи минулої системи, яких сьогодні треба було б "розкуркулити", ганебно бігли з країни. А бізнесменів, які сьогодні дають економіці України можливість дихати, було б неправильно обкласти додатковими податками.

Президент запропонував громадянам України об'єднатися для волонтерської роботи. Багато хто з моїх друзів відгукнувся на цю пропозицію. Харківські та київські бізнесмени-волонтери готові відбудовувати зруйновані міста за рахунок своїх коштів. Це вже сильна цивільна позиція.

– У Слов'янську чекали на українську армію?

– Я був у місті в перший же день після його звільнення. Місцеві жителі буквально молилися на солдатів української армії. На обличчях я бачив щасливі посмішки. Місту був потрібний мир – і українська армія його принесла.

– Як гуманітарна допомога потрапляє в зону АТО?

– Ми з однодумцями заздалегідь визначаємо особливості і об'єм допомоги. І самі відвозимо гуманітарну допомогу на передову, не довіряючи нікому. Віддаючи бронежилет, я дивлюся в обличчя солдатові. І солдат, бачивши мої очі, вірить, що бронежилет врятує його життя.

– Чи відрізняється матеріально-технічне оснащення батальйону олігарха Коломойського "Дніпро" від оснащення солдатів Національної гвардії?

– Дуже!

– Спецбатальйони олігархів у кращій ситуації?

– Болюча тема. В значно кращій.

– Кому зараз допомога потрібна більше: армії чи населенню?

– Всім громадянам України, які знаходяться в зоні АТО. І солдатам, і мирним людям, що потрапили в жах бойових дій.

– Війна об'єднає країну?

– Об'єднання вже сталося, що в недалекому майбутньому дасть можливість викувати сталевий стрижень України – від Донбасу до Закарпаття.

– Громадська думка свідчить, що Ви – людина президента, що втік?

– Понад 15 років я перебуваю на державній службі. Я служив державі при різних президентах. Я – державний менеджер, який якісно виконує свої обов'язки перед державою. Окрім деяких журналістів мене ніхто не асоціював з будь-ким.

– У якийсь момент склалося враження, що чи не вся країна працює на "Сім'ю". Ваші коментарі?

– Коли Янукович вперше прийшов до влади, мене одразу звільнили з державної служби. Під час його другого пришестя ситуація повторилася.

Але незабаром Присяжнюк, тодішній міністр АПК, запросив мене на посаду заступника міністра АПК. Через рік я пішов з міністерства, тому що завдання, які ставив переді мною міністр, були мені чужі.

Після реєстрації Федерації працедавців АПК Присяжнюк запросив мене знову, але цього разу на посаду начальника сільгоспінспекціі. За п'ять місяців я об'єднав 14 інспекцій в одну, створив п'ять законопроектів, які дали можливість міністерству АПК працювати на міжнародному рівні. Незабаром конфлікт з міністром повторився, і я пішов.

Два роки я жив у пеклі. Система переслідувала і давила мене, мою сім'ю, моїх друзів. Я не хотів бути членом "Сім'ї". Я не став членом "Сім'ї". Головна цінність мого життя – моя сім'я.

– Що змінилося після Майдану?

– Нічого не змінилося. Корупція набирає потужності. Хабарі зростають, цинізм стає безмежним. Ллється кров. Гинуть солдати і мирні люди.

– Цинізм?

– У нинішніх умовах ніхто вже не намагається ховати тіньові схеми. Корупція стала владою.

– Схеми залишилися з минулого?

– Їх навіть не намагалися відмінити. Тепер чиновник прямо диктує: "20 відсотків – це моя частина у вашому бізнесі". Єдина надія на президента. Якщо президент не зможе поламати систему, наші діти житимуть у минулому.