Понівечена, скривджена і зраджена,
Змордована холуями продажними
І пасинків брехнею осоромлена,
Але – прекрасна, але – не зломлена!

В котел розпечений катами кинута,
Іуд збіговиськом всякчас відринута
І правди слова в ганьбі полишена,
Та попри все це – ще більш возвишена!

І приголомшена лукавих ницістю,
Тих вороженьок, нащадків підлості,
А славу, славу, в боях здобутую,
Ти бачиш раптом цепом закутую.

Скорботна Мати в Тобі ховається,
А серце люто так болем крається,
Кричить від болю, бо хряки-пасинки
Шматують Тебе, бариги ласії.

Та силу міцнячи, в кулак збираючи,
І людство будячи, і мир спасаючи,
До Волі-Істини собою линеш Ти,
Щоб від облуди цей світ очистити.

Жертовно кров’ю в серцях омитая,
Синів руками від зайд укритая,
Ти сяєш неба благою вісткою,
Країна наша, Душа Пречистая…

Наталка Артанія Кобза
21 вересня 2014 р.