Дипломати нагадали, що наприкінці грудня "українське керівництво взяло зобов’язання, що в першому кварталі 2016 року буде створено Національну агенцію із запобігання корупції і відразу ж запущено механізм перевірки активів та можливих конфліктів інтересів держслужбовців".

"Це означає, що НАЗК має розпочати свою діяльність до 1 квітня 2016 року. До цього часу мають бути призначені всі п’ять членів (керівництва НАЗК) і має тривати набір інших співробітників.

Це також означає, що система електронних декларацій має бути запущена якнайшвидше, а агенція має отримати можливість перевіряти не лише ці, але й старі декларації держслужбовців...

І незалежно від того, коли буде завершено створення системи електронних декларацій, лишається чинним зобов’язання української влади про перевірку вже існуючих, паперових декларацій", - йдеться в поясненні ЄС.

В представництві ЄС також додали, що досі чекають на роз’яснення української сторони щодо того, що відбулося, але водночас "вітають" заяву глави Мінюсту Павла Петренка, який пообіцяв ініціювати зміну скандальної норми в законі про Державний бюджет.

Як відомо, наприкінці грудня Київ взяв на себе зобов’язання запустити роботу Національної агенції із запобігання корупції (НАЗК). Ґрунтуючись на цьому зобов’язанні, Європейська Комісія 18 грудня схвалила позитивний звіт для України.

Але вже за тиждень Верховна рада ухвалила бюджет, в якому відклала норму перевірки декларацій щонайменше на 2017 рік. Про цю норму стало відомо лише в січні – в урядовому проекті бюджету її не було.