Деякий час питання енергетики вважалося однією з головних проблем, які необхідно вирішити на форумі Європейського Союзу. Останнім часом на першому плані міграційна криза та безпека, а про енергетику говориться менше. Проте, відомо, що Північний потік-2 може призвести до закриття основних тепер маршрутів постачання газу до Європи, в тому числі Ямальського, який пролягає територією Польщі.

Як відзначив польський євродепутат Яцек Саріуш-Вольський, загроза для енергетичної безпеки – це один з фрагментів гібридної війни, яку веде Росія проти Європейського Союзу.

– Такими є наміри, цей проект – виключно геополітичний, його метою є уможливити Росії шантажування Білорусі, України, Польщі, Словаччини і не тільки. Невипадково проти нього протестує дев’ять східних країн Європейського Союзу. Цей проект є небезпечним також для трьох балтійських країн, з підозрою ставляться до нього скандинавські країни.

У різних країнах з’являються чергові термінали зрідженого газу та інтерконектори, за допомогою яких можна транспортувати газ. Проте, на думку Яцека Саріуша-Вольського, шантажування Європи газовим питанням не втрачає значення.

– (Це питання - ред.) не належить до минулого, тому що Росія надалі з могутньою силою узалежнює Європу від себе. Якщо, наприклад, серйозна залежність Німеччини впливає на німецьку політику, яка займає таку а не іншу позицію щодо проблем на сході, то вже сам цей факт означає збитки. Комісар Шефчович – дипломат, а не політик, він висловлюється стримано, хоч добре знає, де лежить правда і якими є справжні інтереси ЄС. Європейська комісія запустила процес, але він триває дуже довго. За словами Шефчовича, комісія ретельно досліджує, розпитує, хоч насправді про все вже відомо. Тобто, Єврокомісія небезпечно відстрочує рішення, а вже сьогодні повинна сказати, що Північний потік-2 – це поганий проект.

Євродепутат Яцек Саріуш-Вольський наголошує, що у випадку Північного потоку-2 йдеться не лише про правові питання.

– Навіть, якби Північний потік-2 був у ста відсотках узгоджений з енергетичним правом, третім енергетичним пакетом, гарантував доступ третім сторонам і так далі, то він шкідливий геополітично. Тому, що заперечує принцип європейської солідарності, головні напрямки закордонної політики взагалі і, зокрема, східної, а також безпеку у вузькому розумінні, політику сусідства. Цей проект може здійснитися не тому, що ЄС не скаже «ні», а тому, що не скаже нічого. Так було з першою гілкою Північного потоку і так само пропав проект Набукко. Просто, міфічний Брюссель нічого в цій справі не зробив, тому треба продовжувати натиск.

Яцек Саріуш-Вольський вважає, що в справі другої ланки Північного газогону не можна покладатися на правила ринку.

– Ми не зрозуміємо справи, якщо будемо обмежуватися лише питанням «газ – енергія – ціна». Я впевнений у слушності твердження, що якби не Північний потік-1 – можливо, в Україні пролилося б менше крові. Пам’ятаємо, як Росія розігрувала Україну. Тобто, можливо, якби не цей інструмент шантажу, Росія не могла б зробити стільки поганого проти України. Справа не в ціні енергії, не в тому, скільки й де хто купить, а в можливості узалежнити суверенну енергетичну політику держав – України, Білорусі і взагалі впливати на політику – Словаччини, Польщі та інших країн за допомогою економічної залежності, не лише енергетичної. Слід вийти поза переконання, що це суто газовий, енергетичний проект, насправді йдеться про політичний проект і саме такими інструментами треба його зупинити.

Польський євродепутат звернув увагу на розходження в Європейському Союзі.

– Ряд країн-членів хоче зреалізувати свої вузькі егоїстичні економічні інтереси за рахунок спільного інтересу. Якщо Північний потік-2 стане фактом – це вб’є енергетичний союз, заперечить принцип солідарності. Ідея енергетичного союзу, записана в Лісабонській угоді 2009 року, залишиться на папері, але це матиме наслідки для інших галузей. Бо як можна вимагати солідарності в інших сферах, якщо в цій основній і очевидній Європейська комісія перебуває під тиском кількох столиць. Йдеться про країни, яких компанії є членами консорціуму, це: Німеччина, Австрія, Нідерланди, Велика Британія і Франція.

У Євроспільноті є проблема з визнанням солідарності в різних сферах – вважає Яцек Саріуш-Вольський.

– Поставлено закид браку солідарності східних країн ЄС у справі міграції, а одночасно робиться щось, що зовсім заперечує цей принцип. Тобто підхід до солідарності є вибірковим. Або солідарність буде в усіх галузях, або її зовсім не буде. На основі Лісабонської угоди ми якоюсь мірою перетворилися зі спільноти в міжурядовий союз з набагато виразнішим впливом могутніх держав. Так було, наприклад, із системою голосування: за деякі сфери відповідальні кілька найсильніших держав. Черговим прикладом є надання Франції та Німеччині повноважень вирішувати з Росією справи України, понад головами інших країн.

На думку польського євродепутата, необхідно переглянути основи організації Євроспільноти.

– Треба знову придивитися до устрою Європейського Союзу, а тим часом домагатися солідарності в усіх справах для всіх, а не лише в деяких справах і для декого. У розмиванні дієвості має першість Велика Британія, такі ідеї здобувають визнання в Німеччині, Франції, а прикладом крайнього браку солідарності є голосування в Нідерландах на тему Угоди про асоціацію з Україною.

Як відзначив депутат ЄП Яцек Саріуш-Вольський, спільне відстоювання спільних інтересів було основою заснування Євроспільноти.