Покоління «Я!Я!Я!» (мілленіали)
Покоління «Я!Я!Я!» (мілленіали)
Покоління мілленіалів складається з тих, хто народився між 1980-м і 2000-м роками; тобто сьогодні це, в основному, підлітки і ті, кому 20+. У США це близько 80 млн. чоловік – найбільша вікова група в американській історії.
Мілленіали різних країн відрізняються один від одного, але, завдяки соціальним мережам, глобалізації та швидкості змін, у мілленіала з однієї країни куди більше спільного з мілленіалом з іншої країни, ніж зі старшими поколіннями всередині його власного народу.
Навіть в Китаї, де сім'я історично важливіше індивіда, Інтернет, урбанізація і політика «одна сім'я – одна дитина» формують нове покоління неймовірно самовпевнених і зациклених на собі людей.
Все це вже не проблема суто багатих: бідні мілленіали навіть більш нарцисичні, матеріалістичні і залежні від технологій.
Нарцисичний розлад особистості зустрічається у нинішніх двадцятилітніх втричі частіше, ніж у покоління тих, кому сьогодні 65+; студенти 2009-го року на 58% більше нарцисичні, ніж студенти 1982-го.
У міру дорослішання, мілленіали отримують таку кількість заохочувальних призів за участь у всіляких конкурсах і змаганнях, що 40% з них розраховують на підвищення кожні два роки, незалежно від успіхів.
Вони одержимі славою: опитування 2007-го року показує, що школярок, які хочуть стати особистим асистентом відомої людини втричі більше, ніж тих, хто хоче стати Сенатором; тих, хто віддасть перевагу роботі асистента роботі генерального директора найбільшої корпорації – вчетверо більше.
Мілленіали впевнені у власній крутості: 60% з них вважають, що здатні інтуїтивно визначити що правильно, а що ні. При цьому більшість тих, кому сьогодні від 18 до 29 років, все ще живуть з батьками. І досить часто за рахунок батьків.
Вони дійсно ліниві: в 1992-му році близько 80% людей у віці до 23 років хотіли отримати роботу з високим ступенем відповідальності; 10 років по тому цей показник впав до 60%.
Вони – саме грізне і хвилююче покоління з часів бейбі-бумерів. І не тому, що хочуть прорватися в Істеблішмент, але тому, що ростуть без нього.
Індустріальна революція зробила індивіда сильніше – у нього з'явилася можливість переїхати в місто, зайнятися бізнесом і створити власну організацію. Інформаційна революція тільки посилила процеси емансипації, надавши людині технології, за допомогою яких він може кинути виклик великим організаціям: блогери проти газет, YouTube-режисери проти голлівудських студій, інді-розробники і хакери проти індустрій і корпорацій, терористи-одинаки проти цілих держав ...
«Покоління Я» породило «покоління Я!Я!Я!», чиї технології егоїзму стали тільки могутніше. Якщо в 1950-х типова американська сім'я середнього класу вішала на стіни свого будинку весільне, шкільне і, можливо, армійське фото, то сьогодні вона оточена 85 фотографіями себе і своїх вихованців.
Мілленіали виросли в еру примноження «Я!Я!Я!». Вони фіксують кожен свій крок (FitBit), місце розташування (Foursquare), і генетичні дані (23 and Me). При цьому, в порівнянні з попередніми поколіннями, вони проявляють набагато меншу громадянську активність і майже не беруть участі в політичному житті.
Крім нарцисизму, ключовими їх якостями є знахабнілість та оборзілість. Якщо ти хочеш продати семінар для менеджерів середньої ланки, присвяти його тому, як впоратися з молодими співробітниками, які пишуть імейл безпосередньо генеральному директору, і зливаються з проекту, що здається їм нудним.
Незважаючи на впевненість у своєму майбутньому, мілленіали розтягують життєвий етап між підлітковим віком і повноліттям. Ідея підлітка виникла в 1920-х; в 1910, лише незначний відсоток дітей йшов в середню школу. Більшість їх соціальних інтеракцій відбувалося з дорослими членами своєї сім'ї або на робочому місці.
«Тиск однолітків антиінтелектуальний. Історії невідомі люди, які могли б подорослішати під впливом одноліток. Щоб розвиватися, тобі потрібні ті, хто старше: 17-річні не дорослішають, якщо спілкуються тільки з 17-річними...», – стверджує Марк Баурляйн, професор англійської мови в Emory.
Сьогодні мобільні телефони дозволяють мілленіалам соціалізуватися щогодини – за даними Pew, вони відправляють близько 88 повідомлень в день, і живуть під постійним впливом своїх друзів.
Фотографування самого себе дуже швидко увійшло в наше життя під назвою «Селфі» (“Selfie”) і сьогодні, мабуть, не залишилося жодної людини, якій не було б знайоме це поняття. Позначену цим поняттям діяльність Оксфордський словник трактує як «сповнену захоплення і наснаги».
Вони настільки впевнено тримаються перед камерами, що у сучасного немовляти в США більше портретів, ніж у французького короля 17-го століття.
Але нині модне поняття «Селфі» загрожує падінням у прірву: тільки ледачий не робить сьогодні знімок самого себе і, абсолютно втрачаючи голову, поширює в соцмережах свої неприродні пози.
Крім того, стрімка популярність «Селфі», при якій починає зашкалювати марнославство, і кожен прагне в тому чи іншому вигляді виставити себе напоказ, може викликати звикання і, таким чином, психічні розлади.
Спокуса подивитися, як ти виглядаєш голяка з боку, велика для дівчат. І для цього дзеркала недостатньо. Дівчата роздягаються до повного оголення і починають робити знімки на мобільник. Такі еротичні фото «Селфі» з відтінком домашнього порнофото набирають величезну популярність серед дівчат як засіб самоствердження. А порносайти із задоволенням розміщують підбірки таких фотографій.
[Для ілюстрації були вибрані пристойні фотографії... - Прим. В.Ф.]
Мілленіали взаємодіють зі світом цілодобово, але, в основному, через екран. Зустрічаючись один з одним, вони продовжують писати повідомлення в телефоні. 70% з них перевіряють свій телефон щогодини, багато хто відчуває синдром фантомної вібрації в кишені.
Але, слід сказати, що спілкування за допомогою СМС має і негативні наслідки. Наприклад, в Канаді не так давно проводилися наукові дослідження на цю тему. Після серії експериментів з'ясувалося, що молоді люди, які постійно спілкувалися між собою тільки за допомогою СМС, настільки звикли до коротких слів і пропозицій, що майже перестали сприймати розгорнуту літературну мову. Вони постійно використовують одні і ті ж слова, той же сленг, ті ж самі скорочення, і таким чином спрощують своє мислення.
Кожен п'ятий молодий чоловік краще буде голодувати протягом 24 годин, ніж розлучиться зі своїм мобільним телефоном, такий висновок британських учених з O2 Insurance.
Шокуючі результати дослідження показують, наскільки стали залежні сучасні молоді люди від 18 до 24 років від цих маленьких пристроїв. Дослідження, що охоплює більше 2 тисяч молодих людей до 25 років, показує, що 21% з них воліли б залишитися без їжі, але тільки не без стільникового телефону. Ще 19% сказали, що краще обійдуться без води, ніж залишаться без мобільного телефону. А 11% сказали, що краще обійдуться без телевізора. Така ж кількість сказала, що без стільникового телефону вони не змогли б нормально жити. А 45% зізнаються, що будуть спустошені, якщо втратять телефон.
Дослідження, проведене O2 Insurance, знайшло, що ця одержимість привела до того, що молоді люди стали менше спати. Кожен десятий прокидається вночі, щоб перевірити свій мобільний телефон. 48% це роблять відразу, як встануть, а 40% перевіряють його, коли лягають спати.
Постійний пошук дози дофаміну («Хтось полайкав мій пост на Facebook!») знижує креативність. За даними Тестів Торранса, креативність молоді росла з середини 1960-х до середини 1980-х. Потім падала, і різко обвалилася в 1998-му. Починаючи з 2000-го року аналогічне падіння показників спостерігається щодо емпатії, яка необхідна, щоб цікавитися іншими людьми і точками зору. Це, ймовірно, пов'язано з ростом нарцисизму і браком комунікацій «обличчям до обличчя».
У чому мілленіали мастаки, так це в умінні перетворювати себе в бренди з величезними хвостами з «френдів» і «фоловерів». Як і у випадку з будь-якими іншими продажами, позитив і впевненість в собі працюють тут на ура.
«Люди роздмухують себе, як кулі, на Facebook», – каже Кейт Кембл, професор психології університету Джорджії. – «Коли всі розповідають тобі про свої вечірки і успіхи, ти починаєш прикрашати і власне життя. Активно виступаючи в Instagram, YouTube, Twitter і Facebook, ти можеш стати мікро-зіркою».
Мілленіали росли на реаліті-шоу, які є, по суті, документальними фільмами про нарцисів. Вони підготовлені жити в цьому жанрі.
«Більшість людей не само-ідентифікується до 30. Сьогодні, однак, люди само-ідентифіковані вже в 14, що можна вважати серйозним еволюційним стрибком», – каже Дорон Офір, директор з кастингу в таких популярних телешоу, як Jersey Shore, Millionaire Matchmaker, A Shot at Love і інші.
У 1979 році Крістофер Леч писав у своїй «Культурі нарцисизму»: «Медіа живлять нарцисичні мрії про славу, надихаючи простих людей ідентифікувати себе з зірками і ненавидіти «стадо», тим самим роблячи банальність повсякденного існування все більш нестерпною».
Само-актуалізація мілленіалів – це скоріше продовження певної культурно-історичної тенденції, ніж революція на тлі минулих поколінь. Вони не є новим видом, але лише мутанти.
Їх пихата зухвалість – це не стільки захисна реакція, скільки технологія адаптації до середовища проживання – світу достатку.
«Протягом всієї історії більшості людей була уготована скромна роль фермерів. Ця роль навряд чи здатна задовольнити індивіда в повній мірі». – стверджує Джефрі Арнетт, професор психології з Університету Кларка.
Ті, хто не хоче дорослішати, відкладають прийняття серйозних життєвих рішень, оскільки вибирають з величезного асортименту кар'єрних опцій, багатьох з яких ще не існувало десятиліття назад. Що за ідіот буде дертися по кар'єрних сходах в компанії, якщо ще до 26 років йому належить змінити близько 7 робіт?
Завдяки онлайн-побаченням, соціальним мережам і можливості підтримувати інтернаціональні зв'язки, людям більше не потрібно вступати в шлюб з однокласниками або навіть громадянами однієї з ними країни. Збільшення середньої тривалості життя і розвиток технологій дозволяють жінкам завагітніти і в 40 – великі рішення можна відкласти. Середній вік вступу в шлюб для американки виріс з 20.6 у 1967-му році до 26.9 в 2011-му.
В принципі, те, що вважається типовою поведінкою мілленіалів – це те, як багатенькі дітки вели себе завжди. Змінилося ось що: подібно Прометею, Інтернет демократизував суспільство, відкривши молоді інформацію і можливості, колись доступні тільки забезпеченим.
Оскільки мілленіали не поважають владу, вони нею і не обурені. Саме тому вони є першими не бунтівними підлітками.
«MTV завжди було територією, вільною від батьків. Одне з наших досліджень показало, що сучасна молодь делегує своє суперего батькам. Навіть коли мова йде про найпростіші рішення, наша аудиторія звертається за порадою до мами і тата», – говорить Стівен Фрідман, президент MTV, який сьогодні включає батьків чи не в кожне своє шоу.
Компанії, тим часом, починають підлаштовуватися не тільки до звичок мілленіалів, але і до їх очікувань щодо робочої атмосфери.
Чверть із 2200 співробітників DreamWorks – молодше 30 років. Ден Сатервайт, який ось уже 23 роки відповідальний за департамент міжособистісних відносин в DreamWorks, каже, що піраміда Маслоу велить компанії не тільки платити гроші своїм співробітникам, а й забезпечувати їм само-актуалізацію.
Протягом робочих годин у співробітника DreamWorks є можливість відвідати майстер-клас з фотографії, скульптури, живопису, кінематографії та карате. Після того, як один із співробітників наполегливо пояснив, що карате – це не те ж саме, що джиу-джитсу, компанія додала і клас по джиу-джитсу.
Мілленіали використовують свої комунікаційні переваги, щоб вибити для себе кращі умови і в роботі з традиційними інституціями. Гаррі Стітелер, який 15 років рекрутує новобранців в армію США, щиро захоплюється мілленіалами: «Коли я тільки починав займатися рекрутами, це було покоління, якому потрібно було постійно говорити, що робити. Але нове покоління розуміє все ще до того, як ти відкрив рот. Вони на три-чотири кроки попереду. Вони приходять і кажуть: я хочу зробити це, а потім я зроблю це, але хочу потім зробити і це».
Психологи сходяться в одному: мілленіали милі.
«Мене дивує весь цей позитив. Інтернет завжди був на 50% позитивний, на 50% негативний. Але сьогодні співвідношення 90 до 10 на користь позитиву», – каже Шейн Сміт, гендиректор VICE, який переформатував свою компанію для покоління Х в компанію для мілленіалів, коли почав публікувати онлайн-відео для молодшої аудиторії.
Мілленіали схильні приймати відмінності, причому не тільки щодо геїв, жінок або меншин, але по відношенню до всіх. «Більше немає всіх цих ми «проти них». Може бути, тому мілленіали і не бунтують», – каже 17-річна Таві Джевінсон, керуюча фешн-журналом Rookie у вільний від школи час.
Том Брокоу, автор поняття «Найбільше з поколінь», вважає, що життєва обережність мілленіалів – це розумна відповідь на їхній світ. «Вони кидають виклик звичному і шукають нові шляхи вирішення питань. Це і породжує ось цього індивіда, що похитується, який пише еппи і створює нову економіку».
Мілленіали наполегливі і оптимістичні. Прагматичні ідеалісти, вони користуються системою; скоріше мислителі, ніж мрійники, лайфхакери. У них немає лідерів, і саме тому у площі Тахрір і Occupy Wall Street було ще менше шансів на успіх, ніж у будь-яких попередніх їм революцій.
Мілленіали потребують постійного схвалення і публікують свої фото з примірочних в магазині. Вони страшно бояться що-небудь упустити і створюють для всього акронім. Вони одержимі знаменитостями, але не ідеалізують їх.
Вони не ходять до церкви, бо не хочуть ідентифікуватися з великими інституціями. Третина мілленіалів у віці до 30 – найвищий відсоток в історії – не є релігійними.
Новий досвід важливіший для них, ніж матеріальні речі. Вони спокійні, стримані і не дуже-то пасіонарні. Вони інформовані, але неактивні. Вони за бізнес. Вони люблять свої телефони, але ненавидять по ним розмовляти.
Вони не тільки найбільше покоління, яке коли-небудь було відомо людству, а й, імовірно, остання велика соціальна група, з приводу якої можна робити узагальнення. Уже сьогодні всередині мілленіалів зароджуються автономні мікро-покоління.
Джерела:
- Молодежь и мобильный телефон. // Интернет-журнал «Тайны мира», 01.09.2014.
- Мухаммед Зорлу. «СЕЛФИ» — НАПУСКНОЙ БЛЕСК ЦИВИЛИЗАЦИИ? (Muhammed Zorlu. “Selfie” bir medeniyet fantaziyesi mi? “Yeni Asya” Gazetesi. 26.05.2015. // Сайт: Библиотека Хуршида Даврона.
- Поколение ЯЯЯ: Деловые нарциссы или капризные дети? // Russky London/ 21/05/2013
- Слава Баранский. Поколение ЯЯЯ: как нам с ними жить и работать? / Сайт: ЛАЙФХАКЕР. 4.07.2013
- Фотографії GOOGLE
Знати світові тенденції в розвитку молодого покоління, щоб правильно вибудовувати стратегію і тактику державотворення в Україні.
- В середньому європеєць купує перший мобільний телефон у віці 7 років;
- Мобільними телефонами користуються 1.600.000.000 молодих юнаків та дівчат;
- Щорічно вони витрачають на мобільний зв'язок 330.000.000.000 доларів, що в 12 разів більше, ніж витрати на всю світову музичну індустрію;
- 81% опитаних витратять останні 10 доларів не на їжу, а на поповнення мобільного рахунку;
- 12% підлітків витрачають випадкові (знайдені, отримані від батьків і т.д.) гроші на мобільний зв'язок;
- Кожен четвертий молодий філіппінець заявляє, що не зможе жити без свого мобільного телефону;
- До 16 років кожен підліток встигне побачити як мінімум 800.000 рекламних повідомлень;
- Кожен другий підліток змінює свого оператора, якщо на іншому знаходяться як мінімум десять його друзів;
- Щорічне зростання ринку мобільних соціальних мереж в США і Британії становить 240%;
- За останні 10 років мобільні оператори тільки на одних СМС-ках тільки на молоді заробили трильйон доларів;
- 83% молоді використовують мобільник як фотоапарат;
- Щорічно кожен британський підліток посилає близько 18.000 текстових повідомлень;
- Щорічний приріст використання Twitter в мобільних телефонах становить 120%;
- На мобільних пристроях щодня програється 100.000.000 роликів з сервісу YouTube;
- У 2015 році на покупки за допомогою мобільного телефону буде витрачатися 119 мільярдів доларів
- Через зміни оператора і тарифних планів оператори щорічно втрачають 27 мільярдів доларів. А скільки ж вони тоді заробляють?