Як повідомив міністр енергетики Росії Віктор Христенко, на зустрічі в Ялті лідери Росії, Казахстану, України і Білорусії «поставлять твердий термін для підготовки проектів усіх нормативних актів ЄЕП».

На думку Христенка, цим твердим терміном стане кінець 2004 року. «Думаю, що лідери ЄЕП доручать урядам зробити напрацювання нормативних актів до кінця року», - сказав він. Зокрема, пан Христинко вважає темпи побудови ЄЕП «безпрецендентними». «Ми змогли з лютого 2003 року не тільки погодити і підписати угоду, але і ратифікувати її», - зазначив він.

12 травня цього року Кабінет міністрів України своїм розпорядженням виділив Міністерству економіки 2 700 тис. гривень “для здійснення Комплексу основних заходів з формування Єдиного економічного простору”. У розмові з кореспондентом ІМІ прес-секретар Миколи Азарова Віталій Лук’яненко зазначив, що “після ратифікації цієї угоди Верховною Радою розпочався другий етап здійснення цього проекту – розробка конкретних міждержавних угод, які визначатимуть режим функціонування ЄЕП. Йдеться перш за все про правове закріплення режиму вільної торгівлі, врегулювання проблем тарифів, пересування робочої сили, державних закупівель і державної підтримки різних галузей тощо. Розроблені експертами проекти документів розглядатиме Група високого рівня, яка рекомендуватиме їх Урядам, а вже після цього їх пропонуватимуть на розгляд парламентів – відповідно до національного законодавства. Сума, зазначена у розпорядженні, призначена для фінансування роботи експертів. Кожна із сторін угоди про ЄЕП вносить рівні частки, в еквіваленті $500 тис.

Степан Гавриш, співголова депутатських груп “Демініціативи” і “Народовладдя”, член Комітету ПЕК.

-Я думаю що кошти підуть на адміністративний менеджмент, на забезпечення роботи відповідних робочих груп які повинні напрацювати відповідні документи і на створення інститутів, що забеспечуватимуть виконання умов передбачених окремим и угодами між урядами чотирьох країн. Мені не відомо про виділення цих коштів, але я думаю, що у уряду є прозорі джерела, які контролюються відповідно до закону як прем”єром так і ВР. Оскільки ця угода багаторівневою, то зрозуміло, що треба пройти ці рівні, які забезпечать максимально ефективний розвиток національної економіки. Але на рівних умовах використання ринків країн для максимального розвитку економічної політики цих народів . Найближчим часом ми домовимось не тільки про режим у Керченській протоці і Азовському морі відповідно до делімітації кордонів, але й про зону вільної торгівлі. Це вкрай важливо, оскільки ми розширюємо експансію укр. товарів на російський ринок і стикаємося з дискримінаційними заходами з боку російського уряду, демпінговими процесами, що обмежує активну політику українського уряду по нарощуванню економічних можливостей для соціального інвестування українців. Я думаю, що найближчим часом ми побачимо плоди наших дій, які підтримувалися одними й критикувалися іншими.

Тарас Чорновіл, група „Центр”, Комітет місцевого самоврядування

-Я знаю що мали бути виділені кошти але я ще не бачив відповідних постанов. Тим більше, що у нас такі постанови чомусь ідуть у засекреченому вигляді. Звичайно, коли створюється якась міжнародна структура, участь у ній мусить фінансуватися. Однак, по-перше продуктивність цих структур: чи те що ми створюємо йде на користь Україні чи навпаки на шкоду. Тобто, за наші ж гроші, нас же почнуть «доїти» потім. І другий момент – адекватність витрат. Наша участь у великій кількості багатосторонніх міжнародних угод договорів вимагає тим не менше сум незрівнянно нижчих. Йдеться про десятки або сотні тисяч євро або доларів на покриття нових серйозних забов”язань. Але у даному випадку створюється структура, яка вигідна Росії і не вигідне Україні – і ми ще в це вкладаємо гроші. Як на мене, це схоже на унтер-офіцерську вдову, яка сама себе висікла.

Валерій Асадчев, Заступник голови бюджетного комітету

-Коли підписувалася угода і ратифікувалася парламентом, то бюджет вже був сформований. Отже поки що у нас немає такої статті витрат. Це може бути виділення з яких ось резервних видатків. Однак якщо Мінфін це зробив, це буде достатньо показово, тому що видатки Україна здійснює, а якогось зиску від вступу в ЄЕП ми не відчуваємо. Навіть навпаки зокрема ціни на ринку роздрібної торг нафтопродуктами значно зросли, а це в свою чергу потягне зростання цін на найважливіші продукти внутрішнього споживання. Отож великих переваг ЄЕП немає а проблеми вже є.

Наступна зустріч президентів країн-членів ЄЕП відбудеться у столиці Казахстану Астані. Про це сьогодні повідомив Леонід Кучма під час завершальної прес-конференції в Ялті.