Куліш наприкінці 1850-х років створив першу фонетичну абетку для української мови, в якій не було церковнослов'янських літер ѣ і ы, з'явилася літера ґ. Саме правопис Куліша лежить в основі сучасної української абетки.

Олесь Федорук, старший науковий співробітник Інституту літератури імені Тараса Шевченка Національної академії наук України, у своїй статті на Радіо Свобода зауважив, що попри полярні оцінки, наприклад, ролі козацтва в українській історії Куліш був напрочуд постійний в одному. Він усе своє життя працював задля «рятівної для майбутнього української ідеї». 

Куліш був перший, хто в концепт «Україна» вкладав модерний зміст. Його поема «Україна», «Книга о ділах народу українського і славного війська запорозького» (1843), історико-популярний трактат «Повість про український народ» (1846), «Чорна рада», де повсякчас наголошено на проблемі української єдності, ‒ ці тексти мали неабиякий вплив на сучасників.

Роман «Чорна рада» має повну назву «Чорна рада. Хроніка 1663 року». Це – перший історичний роман українською мовою, вперше виданий повністю Пантелеймоном Кулішем у 1857 році.

Image