Як влучно зауважив Віталій Портніков – в Україні немає традиції потужних попереджувальних акції протесту. Українці виходять на Майдан, коли влада вже щось погане вдіяла. Важко не погодитись, у нас дійсно якщо і бували попереджувальні акції, то вони були не чисельні. Деяким виключенням можна вважати протест проти мовного «закону Ківалова-Колесніченка» у 2012 році, але й та акція протесту була вже в день підписання закону, коли вже практично нічого не можна було зробити. Всі ж пам’ятають крилату фразу Чечетова «Мы их развели, как котят!»

В цьому сенсі Володимир Зеленський поставив своєрідний рекорд. Вперше українці вийшли на потужну попереджувальну акцію протесту, щоб не потім реагувати на дії влади, а попередити ці дії.

В Києві у парку Шевченка зібрались ветерани війни з Росією, волонтери, біженці з Криму та зі сходу – ті, хто розуміє, до чого можуть привести необдумані дії влади. Після 16-ї години колона рушила бульваром Шевченка до Бессарабки, а далі Хрещатиком на Майдан Незалежності. Народу було дуже багато, колона йшла більше години.

Коли нарешті всі зібрались на Майдані почалось віче, завдання якого попередити владу, запобігти нерозумним діям, які можуть призвести до здачі України. Така собі товста червона лінія, яку в жодному разі не можна переходити.