Ідею Дня вишиванки у 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича Леся Воронюк. Дівчина разом з одногрупниками та іншими студентами обрали один день, щоб всім разом одягти вишиванки.

З такої локальної ініціативи в наступні кілька років свято розрослось до всеукраїнського, а потім і до світового рівня. У День вишиванки у різних містах України та світу почали проводити цікаві акції, флешмоби, паради, виставки, фотосесії, тощо.

У Києві із 2008 року проходив Мегамарш у вишиванках. Виключенням став 2020-ий, рік оголошеної по всьому світу "пандемії": тоді Україну закрили аж до літа на так званий карантин.

У зв’язку з "обмежувальними заходами на період пандемії", цього року масових заходів знову проводитися не буде. Проте свято матиме певне тематичне спрямування й матиме локальні акції у різних містах України.
Ювілейний рік Всесвітнього дня вишиванки буде присвячено українській традиційній музиці та проблемам вирубки лісів, висихання річок і забруднення довкілля пластиком.
«Як пов’язані культурна спадщина та екологія? Насправді взаємопроникливо. Коли певна територія стає непридатною для життя, з часом зникає і вся місцева культура, яка століттями створювалася предками. Протягом останніх десятиліть в Україні висохло близько 10 тисяч річок. Це означає, що більше не використовуються їхні старовинні назви, зникають з ужитку пісні, казки, легенди, повязані з цими річками», – розповіла засновниця Дня вишиванки Леся Воронюк.