Comments

 Особа і людина - це різні поняття, тому в українській культурній традиції "людиною" позначається відомий і ще невідомий максимум подібності до її Творця, звідси і "людяність", що в наших академічних тлумачних словниках таки  не має значення "грайливості".  Може бути особа гравцем?  Та ким завгодно. 
 А може бути людина гравцем? Ні. Бо людина - це кінцевий статус досягнення особистості - це повнота доброчинних якостей.  Суто гравцем вона бути не може. Зрештою, як і Творець.
 З цього ж зору  Творчість - це доброчинство, а не гра.  Бо на найвищому рівні оперуємо цілісним, а не вкрай фрагментарним...

Шрі Ауробіндо якось вказав, що «Бог — це вічна дитина, що грається у вічнім саду...». Бог творить світ граючись. Тож коли людина-гравець творить через гру, то вона уподібнюється Богу-Творцю. Насправді вона і є втіленою частинкою Творця Всесвіту.

Перепрошую, шановний пане Ігорю, але попри все корисне, що ви робите, є і деякі суттєві моменти на які нам усім вартує звернути увагу.   Все таки повинен вам зауважити, що є, як на мене, глибочезне протиріччя між тим, що ви говорите  про людину доброго ( а як ще казати про людину і людяність), і ваше ж тлумачення людини, як "гравця". Ви, прикладом, кажете про "арійську людину", і в той самий час, оперуєте, так би мовити, пізнішими  витлумаченнями з латини. Це й суттєво, нмсд, нівелює рівень дуже хорошого сайту "Народний Оглядач" - бо ж погодьтеся, "гравець", це таки далеко не співмірне людським цілям і завданням...

 На жаль, не можу відкритит відповідну тему на вашому форумі - а вона вельми, як на мене, актуальна - "Критика і поради Ігореві Каганцю"