іудохристиянство

Масштаби релігійних репресій римської влади перебільшені в сотні разів, цілеспрямованої державної політики гоніння іудохристиян чи аріохрестиян не існувало. Була реакція уряду на доноси й антидержавні виступи, зокрема, відмову від військової повинності, неповагу до атрибутів держави, міжцерковні розбірки. Репресії стосувалися переважно іудеїв та іудохристиян.

Аріохрестиянство та іудохристиянство виникли в різний час, на різних територіях і стояли на протилежних світоглядних позиціях, представлених Антіохійською і Александрійською богословськими школами. Тож не дивно, що протягом всієї історії свого існування вони вели між собою холодну війну, яка періодично переходила в гарячу. Дивно те, що попри це вони вважалися різновидами тієї ж самої релігії та складниками однієї цілісної Церкви.

Три назви – галілеяни, хрестияни, аріяни – відповідають трьом головним етапам розвитку Церкви: 1) первинний (в Галілеї), 2) розвинена громада (масовий рух за межами Галілеї), 3) держава-громада (державна релігія).

Якщо аріохрестиянство починало своє поширення з суспільної еліти, то іудохристиянство перевертає колишній порядок речей, вербуючи своїх послідовників серед бідняків, нещасних, рабів і знедолених, зневажаючи багатих, могутніх, привілейованих – тим самим пропонується умертвіння плоті, презирство до знань і всіх мирських насолод.

Іудохристиянство як еволюційна антитеза просуває світогляд, який є радикальним запереченням арійського світогляду. Якщо арійство – це світогляд процвітання і перемоги, то іудохристиянство – це світогляд страждань і поразки.

Арійство є еволюційним локомотивом розвитку людства і виступає в ролі божественної тези. Для її повнішого розкриття потрібна антитеза, яка чинить опір. «Той, хто чинить опір» в Євангелії позначається арамейським словом «сатана», що значить «противник».

"Страх Божий", "Раб Божий", "Багатство – гріх", "Бідність – чеснота", "Первородний гріх", "Люди як овече стадо", "Обмежений розум", "Непомильність духовного лідера", "Їсти тіло, пити кров", "Умертвлення тіла", "Одноразове життя", "Кінець світу" - ці та інші облудні єресі перетворюють вчення Ісуса Хреста на повну протилежність.

Кожного року навесні православні, католики і протестанти відзначають найбільше свято свого релігійного календаря. Його називають по-різному: Воскресіння, Пасха, Великдень. Що воно означає? Це одне свято чи «три в одному»? Здавалось би, дитяче запитання, але не поспішаймо з відповіддю.