Континентальний блок

Через відсутність цілісного уявлення політичні процеси виглядають як щось дуже хаотичне. Насправді з початку 2016 року почався великий перехід до нової формації з дуже чіткою внутрішньою логікою.

Формування антиамериканського і антиукраїнського Континентального блоку йде на повну. Війна в Україні і санкції, що послідували за нею, ще більше зблизили Москву і Пекін. Росія підтримує свою економіку, а Китай отримує доступ до російських природних ресурсів та інфраструктурних проектів.

Необхідно зміцнити українську оборону від російської агресії, адже слабкість України заохочує Москву до розширення експансії. США мають включитися в дипломатичний процес і посилити тиск на Росію. Нова адміністрація повинна сприяти успіхам України в довгостроковій перспективі, включаючи внутрішні реформи. Пасивність у цьому Західної Європи викликає здивування і підозри.

Залізниці, особливо високошвидкісні, в будівництві яких Китай досяг безперечних успіхів, є одним із знарядь м’якої сили, що допомагає йому проникнути в інші країни. Особливу небезпеку становить поєднання китайських грошей з розгалуженою московською агентурою і корумпованою євросоюзівською верхівкою.

Пекін вперше вийшов на перше місце в списку головних торгових партнерів Берліна. Успішно розвивається співпраця з Москвою: німецький експорт до Росії в 2017 році, згідно з прогнозами, виросте як мінімум на 5%.

Головний сенс нинішнього протистояння США і Росії – це війна за Гартленд, «серцевинну землю», «країну-зародок», «країну-яйце», «Оу-країну». Хто контролює Гартленд, той керує світом.

Золота ера розпочалася лише рік тому, а вже проглядаються контури заснування першої держави постіндустріальної формації. Проте це лише підготовка сприятливого середовища. Саму ж нову державу створять інші люди, іншими методами.

Про це повідомив відомий німецький політолог-міжнародник, координатор Німецько-Російського Форуму Олександр Рар в інтерв'ю для UKRLIFE.TV. "Це ідея, яка буде охоплювати всю Росію і весь простір ОБСЄ в Європі" - сказав він.

Якби російський державний концерн був приватною компанією, націленою виключно на заробіток грошей, він ні за що не взявся б за цей проект. Але про економіку тут не йдеться. Тут має місце чиста геополітика.

Шредер є головою комітету акціонерів Nord Stream AG. "Газпром" залучив ще п'ять компаній, Uniper Global Commodities SE (Німеччина), ENGIE SA (Франція), OMV Nord Stream II Holding AG (Швейцарія), Shell Exploration and Production (LXXI) B. V. (Нідерланди), Wintershall Nederland b.v. (Нідерланди) до створення спільного підприємства "Nord Stream 2" (Північний потік-2).

Третя світова війна давно почалася. Проте вона триває далеко не по лінії "демократія проти авторитаризму". Проблема глибша. Це війна грошей проти сили. У цій війні в одному союзі можуть несподівано опинитися Франція та КНДР, Росія та Нідерланди. Україна є лише однією з країн, де ця війна почалася, і очевидно, що ця війна в Україні вже не зупиниться.

Європейський Союз повинен поступово, поетапно відмовлятися від санкцій, введених проти Росії у зв'язку з кризою в Україні, якщо є суттєвий прогрес у мирному процесі на Донбасі. Про це заявив міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр. Він відкинув критику щодо своєї поведінки як "адвоката Кремля".

У четвер 16 червня 2016 року в Києві о 18-30 відбудеться відкритий семінар і дискусія за участю Романа Машковця, Юрія Романенка, Ігора Каганця. Обговоримо стан і перспективи сучасної цивілізації в контексті гібридної війни Росії проти України і всього вільного світу.

У Європі тривають дебати щодо газогону Північний потік-2. Віце-голова Європейської комісії, відповідальний за питання енергетичного союзу Марош Шефчович відзначив, що основним є питання окупності, адже нинішня пропускна здатність газотранспортних шляхів з Росії до Європи використана лише у понад 50 відсотках. Також слід встановити, скільки газу потребують європейці і який маршрут найбільш вигідний. Взагалі, важливою є диверсифікація шляхів і постачальників енергоносіїв.

Проект може дозволити поставляти Німеччині 80% газу з одного джерела. Єврокомісія розкритикувала процес підготовки до будівництва газопроводу Nord Stream-2 з Росії до Німеччини.