Скільки доводиться чути навколо, що "Немає загальнонаціонального лідера", "Немає кому повести людей за собою", чи більш банальні "Староста у нас ніякий", "Профком не працює" тощо. Всі чекають на те, що прийде добрий дядя (дехто чекає на тітоньку з косою) і все владнає, розкаже як зробити, розкаже чому саме так зробити, та й взагалі все сам зробить. Але це слабкість духу. Таке собі "духовне рабство".
