Арійська коляда

Колядки — величальні обрядові пісні зимового циклу, які походять з глибокої давнини. Колядки приурочені до найголовнішого свята - зимового сонцевороту, перемоги світла і життя над зимовим мороком у природі, пов’язані з давнім арійським культом Сонця.

Хоча зараз Різдво прийнято святкувати 7 січня, нашим завданням є повернення до ранньої церковної традиції святкування цього величного свята 25 грудня і відновлення його арійського духу. Перше нас цікавлять тексти, в яких збережено сонячний дух аріянства, які можуть стати дієвим інструментом пропаганди радісного світогляду і шляхетного способу життя. Аналізуючи давні колядки можна зробити цікаві висновки, але про них згодом.

Прилетіли янголята!
Прилетіли янголята,
Як пташата з неба
І співали всі Дитятку
Весело, як треба:
“Гей же гей же! О Ісусе!
Гей же гей же! Слава!”
Та будили там людей
Після нічки рано.

Голосили, що на світі
Сталася новина:
Ясна  Діва в Назареті
Породила Сина,
Слава! Слава! – голосили
В час Твого приходу,
І мир людям, як відкрив Бог
Нам свою природу,
Поспішімо  до Хреста,
Славу Му віддаймо
І весело: гей же гей же!
Йому заспіваймо.
Гей же гей же! О Ісусе
Гей же гей же! Слава!
За щасливу твою нічку
Вічна тобі хвала!

Народився Бог на санях

Народився Бог на санях

в лемківськім містечку Дуклі.

Прийшли лемки у крисанях

і принесли місяць круглий.

Ранок в сніговій завії

крутиться довкола стріх.

На долоні у Марії

Сонце — золотий горіх.

Тешуть теслі з срібла сани,

стелиться сніжиста путь.

На тих санях в путь величну

Дитя Боже повезуть.

Тешуть теслі з срібла сани,

сняться весняні сни.

На тих санях Ясна Пані,

очі наче дві зірки.

Ходить сонце у крисані,

спить слов’янськеє Дитя.

Їдуть сани, ясна  Пані,

снігом стелиться життя.

Тешуть теслі з срібла сани.

Хрестос народився! Славимо Його!

Зображення Святої Родини в гуцульському вбранні

Добрий вечір тобі, славний господарю

Добрий вечір тобі, славний господарю, радуйся,

Ой, радій же земле, Син Божий народився. 

Застеляйте столи, та все скатертями, радуйся, 
Ой, радій же, земле, Син Божий народився. 

Та кладіть до столу ярую пшеницю, радуйся, 
Ой, радій же, земле, Син Божий народився. 

Бо прийдуть до тебе три празники в гості, радуйся, 
Ой, радій же, земле, Син Божий народився. 

А перший же празник, то різдво Хрестове, радуйся, 
Ой, радій же, земле, Син Божий народився. 

А другий же празник: святого Василя, радуйся, 
Ой, радій же, земле, Син Божий народився. 

А третій же празник: святе Водохреща, радуйся, 
Ой, радій же, земле, Син Божий народився.

А перший же празник, принесе нам радість, радуйся, 
Ой, радій же, земле, Син Божий народився. 

А другий же празник принесе нам щастя, радуйся, 
Ой, радій же, земле, Син Божий народився. 

А третій же празник принесе нам долю, радуйся, 
Ой, радій же, земле, Син Божий народився.

Принесе нам долю, Україні волю, радуйся, 
Ой, радій же, земле, Син Божий народився.

В неділю рано сонце сходило

В неділю рано сонце сходило,

Сади вишневі розвеселило.

В саду вишневім цвіток біленький,

Ой, народивси Хрестос маленький.

Ой чесні люди, чесна людино,

Хрестос родивси — весела днина.

Хрестос родивси — будем взнавати.

Ісусу Хресту славу давати.

Ми коліднички, чесно вважаймо,

Барточки срібні вгору здіймаймо,

Барточки срібні в руках вбертаймо,

А ноги легкі — легко ступаймо.

Скрипочка грає — Хресту співаймо,

Та й заспіваймо, гори, долини.

Шоб веселися всі полонини,

Всі полонини, широкі поля.

Широкі поля, синії моря,

Шоб веселитса рідна землиця.

Шо пустить колос жито, пшениця,

Шо пустить колос, буде пускати.

А ми будемо колідувати.

Бо колідочка — це Божі слова.

Це українська, рідная мова,

Ми коляднички, чесно вважаймо,

Вкраїнськов мовов Хресту співаймо.

А Ісус Хрестос голос почує,

Щистя, здоров'я нам подарує.

Ці коліднички, що си зібрали,

Їх діди й мами чесно навчали,

Чесно навчали в собі Бога взнавати,

На Різдво рано колядувати.

А Різдво рано — весела днина,

Різдвом ся тішить мала дитина,

Різдвом ся тішить, в церкву ступає,

На колідничків щей поглядає,

Бо коліднички — веселі люди,

Вони колідують, так завджи буде.

Так завжди буде, ще й Божа воля.

Пісні вростають, їх така доля,

Пісні вростають, будуть вростати,

Сива зозуля буде кувати.

Сива золуля кує весною,

Господь посвітить трави росою.

Сидять си братство в Різдво раненько,

Заколідуєм ще й веселенько,

Що си розиллє музика й лине,

Сплете віночок Хресту дівчина,

Ісусу Хресту сплете віночок

Чесна дівчина на даруночок.

Чесна дівчина вінок сплітає,

За ню Пречиста і пам’ятає,

З гори дано їй на світі жити,

Чистим віночком голову покрити.

Ой із-за гори зійшла зірничка,

Винесли з хати хрест колідницький,

Винесли з з хати й свастю тримають,

Давні звичаї оберігають,

Оберігають, і буд тримати:

Дав сил же Бог нам, радість діждали,

Дав нам натхнення волю здобули,

Шоби цей голос ше раз почули.

Ми вже знаємо, що народження Хреста святкується 25 грудня, причому народження відбулось рано-вранці зі сходом сонця, тому термін "святвечір" - це вечір, який передує священнодійству народження Хреста. У народних піснях і колядках гуцулів, бойків, лемків збереглись відомості про українське походження Ісуса, а також його народження в Карпатах. Остання подія потребує глибшого дослідження давньої народної творчості, яка є досить надійним джерелом інформації.