Бесараб: "Дії влади більше нагадують імітацію"

Про це в інтерв'ю для Газети по-українськи розповів політолог Михайло Басараб.

Він припускає, що вони планують прикритися такими формальностями, як закон про люстрацію та Національне антикорупційне бюро. Вони нібито свідчитимуть про нові підходи, але не змінюватимуть систему сутнісно.

Дії влади більше нагадують імітацію. Це говорить про небажання проводити системну антикорупційну реформу. Політичні та бізнесові еліти не готові до кардинальних змін правил гри.

Антикорупційна реформа залежить від президента. До його квоти належать генеральний прокурор, голова Служби безпеки. Якби ці дві інституції працювали на повну потужність, ми зрушили би вже з мертвої точки.

Справжній президент-реформатор почне з боротьби з корупцією. Саме це стане відправною точкою до серйозних змін. На жаль, на Порошенка мало сподівань. Бо в його фракції перебувають депутати, які возили на Майдан тітушок, а зараз очолили парламентські комітети. До команди президента належать бізнесмени, які працювали з представниками режиму Януковича — Калетніками, Курченком.

Будь-яким економічним реформам має передувати антикорупційна. Якби президент справлявся зі своїми функціями, то прем'єр не думав би над використанням посади для збагачення. Люди в Кабміні теж боялися б красти. А так старі схеми збереглися. Держава наскрізь корумпована.

Законів про люстрацію і про Антикорупційне бюро не треба було б приймати, якби працювали Генпрокуратура й Служба безпеки України.

Якщо подивитися на закон про Антикорупційне бюро, то йому нічого не вдасться. Не зможе працювати автономно. На певних стадіях перетинатиметься з органами прокуратури, судовою системою. Суд повинен буде надавати санкції на обшуки, блокування рахунків. Якщо всі структури залишатимуться корумпованими, то ставитимуть палиці в колеса в розслідуваннях зловживань високопосадовців. Найбільше, що зможе робити бюро — оголошувати заяви про зловживання.

Мають посадити десяток друзів Порошенка. Щонайменше. Якби в перші тижні після обрання президента почалися резонансні справи, ми змогли б сказати: нарешті прийшла людина, яка поведе нас до серйозних змін.

Українська влада залишається політичною надбудовою олігархічної економіки. Державний механізм працює на збагачення еліт. Масштаби корупції добре ілюструвати обсягом хабарів. Соціологічні дослідження показують: тільки на побутовому рівні це мільярди доларів. Якщо взяти до уваги хабарі й "відкати" високопосадовцям, то сума зросте у сотні разів. Щороку оборот хабарів сягає розмірів державного бюджету.

Від протесту людей зараз стримує тільки війна на Донбасі. Найвагоміший аргумент противників третього Майдану — цим скористається Путін. Це спекуляції. Всі українські політики говорять, що в нас є два найбільші вороги: зовнішній — Путін, внутрішній — корупція. Маємо одночасно боротися з обома. Корупція заважає у протистоянні Росії. Корумпована система не дає швидко реформувати армію. Це дозволяє в Міністерстві оборони надалі розкрадати те, що мало йти хлопцям на передову. Можливо, президент зацікавлений у тому, щоб ситуація на Донбасі жевріла до безкінечності. Це дозволяє направити суспільну увагу й активність туди, а не проти корумпованої влади. Як тільки навесні народ відчує наслідки бюджетних нововведень, ситуація загостриться.

Генпрокуратура не відзначилася нічим хорошим у боротьбі з корупцією та посадками тих, хто розстрілював Майдан. По Києву вільно розгулюють такі діячі, як "регіоналка" Олена Бондаренко, яка відкритим текстом закликала розстрілювати Майдан. Брат Андрія Клюєва став народним депутатом, а помічник Володимира Сівковича, якого називають відповідальним за розгін Майдану — Валерій Колюх — претендує на посаду керівника Державної агенції зони відчуження.