Дуальні стосунки найбільш комфортні й необхідні для людини, бо забезпечують психічну доповненість. Це стосунки повної злагоди. Партнери передають потрібну, життєво необхідну інформацію. Захищають слабкі та чутливі місця психіки й оцінюють сильні. Бачать труднощі і проблеми один одного, злегка і вчасно надають допомогу у складних ситуаціях, охоче відгукуються на пропозиції і прохання. Внутрішній світ партнерів різний, тому такою сильною є їх взаємна симпатія і цікавість. Але у них схожа оцінка людей, подій, явищ, однакові цінності. Партнери зливаються в єдине ціле: інтуїтивний більш конкретизує свої думки і вчинки, у сенсорного з’являються спалахи інтуїції, логічний стає більш уважним до людей, а етичний спокійнішим в емоційних проявах. З дуалом відчувають себе впевнено, захищено, сильною і гармонійною особистістю, відчувають повноту життя. Партнери оздоровлюються, відчувають комфорт, прилив енергії та сил. В цих стосунках немає лідера. Лідерство в кожен момент переходить до того, хто краще розбирається в певній ситуації, відбувається природно: думки і вчинки одного продовжує інший. Дуала не потрібно просити – стан розгубленості і безпорадності – сигнал одразу прийти на допомогу. Причому кожен намагається не стільки допомогти іншому, скільки реалізувати себе, і вдячний за таку можливість своєму партнерові. Співпрацюючи, дуали запалюють один одного. В дуальних стосунках досягається досить сильний продуктивний стимул, іде прямий інтенсивний обмін думки. Один підхоплює ініціативу іншого, повертаючи її в потрібний момент, що підвищує результативність й оперативність роботи, скорочує час на її виконання. Все робиться без особливих зусиль, і результат випливає сам по собі. Те, що важко вирішити одному, злегка вирішує інший, це призводить до швидкого сприйняття знань, удосконалення і прогресивності в діях. Те, що робиться одним, іншим сприймається, як прояв виключно цінних вмінь. Постійне здивування й потрібні схвалення запалюють емоційно. Діють злагоджено, активізуючи й врівноважуючи один одного. Легкі суперечки, які виникають через різницю в стилях мислення і швидке примирення тонізують партнерів, вносять пожвавлення в стосунки, виховують і розвивають. Хоча спілкування приваблює, це психічно різні люди, тому вони можуть злегка вразити один одного, особливо, коли не знають себе й партнера. Заборонена негативна інформація. При високій культурі спілкування це найсприятливіші й необхідні для співробітництва стосунки. Дуальні партнери асоціюються з двома частинами цілого, тому є незамінними у конкурентній боротьбі або при небезпечному оточенні.
Взаємодопомога та інтим у дуальних парах Читати детальніше...
Буде цікаво перевірити наші інтертипні відносини (так, здається, це називається... :)).
То до якого типу Ви, пані Олено, відносите шанованого пана Альберта?
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Comments
Запитання конкретне! ;)
Ось дивіться: Ви і Ігор Каганець - ЕІІ
Пам'ятаю, Альберте, Ви називали Олену Каганець - ЛСЕ "дуалкою" п. Ігоря...
Чому тоді так загострюються Ваші з п. Оленою відносини?... По-ідеї, ви маєте бути дуалами також...
Дякую...
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Ви знаєте, я вам хотів цілу величезну лекційну доповідь на кільканадцять томів із гіперпосиланнями в додаток підготувати для того щоб відповісти на ваше запитання=))
Та проте завдяки своїй дуалці пані Олені)) яка мене мимоволі вдосконалює, я таки вирішив прислухатися до її слів про "Не пишіть так багато. Навчіться викладати свої думки стисліше і конкретніше." І вирішив вам відповісти наступним чином.
Пане Арсене, а що саме ви б хотіли почути для себе у відповідь?=)
Так значить? ;) Запитанням на запитання? ;)
Ну добре...
1)А, може, ви не дуали?...
Або...
2)Я колись читав, що дуали можуть стати як "милими лебедиками", які повністю доповнюють один одного, так і заклятими ворогами...
Що скажете тепер?...
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Пане Арсене, Альберт не етико-інтуїтивний інтроверт! Він - з першої квадри.Типовий стиль поведінки. Можу навіть назвати його тип.
Буде цікаво перевірити наші інтертипні відносини (так, здається, це називається... :)).
То до якого типу Ви, пані Олено, відносите шанованого пана Альберта?
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Те що я відчуваю=)))))))))))))))))))))))))))))))))))))))
Вовки просто так один за одним не бігають!!! ))))))) То що Ви відчуваєте? ))
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Ось це!=Р
Цитата з цієї статті:
Отже, друже Альберте, для гармонізації ваших відносин ми мали б читати так: "стосунки для співробітництва дуалів потрібно вибудовувати з високою культурою спілкування". Як би хотілося це бачити! :)))
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Я знав, що ви це самі з"ясуєте. Адже саме так і є, бо ні для кого не секрет як я з першого разу відреагував на її коментар, що в свою чергу і потягло за собою наступне, про те що ви у цій темі тут запиталися=))
Тому які у вас ще будуть запитання з приводу нашої дуальності, чи НЕ дуальності?))
Це Ви про заклятих ворогів? :-((. І нащо воно Вам?... Краще знайдіть точки дотику без крові... :-((.
Хай так і буде!
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Хто закляті вороги? Де?
Я вас не розумію, певно це через те що ми по сусідству межуємо через квадру=(
Я би вам також порадив відштовхуватися від точок дотику, і прокементувати свої відчуття по відношенню вашої мнимої "дуалки" пані Олени у відповідній для цього темі;)