“Світлоносна! Ти завжди вабиш, чаруєш, кличеш на теплі й могутні хвилі свої. І я, вірний і вічний юнга твій, пливу й пливу твоїми просторами і не намилуюсь глибинами та безмежжям твоїм. Єдина печаль проймає, що не вистачить життя мого, аби переплисти твій лексичний океан. Бо ти є Вічність. Ти є Правда, Добро і Краса народу нашого”. Сергій Плачинда
Таку його можливість варто використовувати для лаконічності.
трохи вищий – вищенький;
трохи ширший – ширшенький;
трохи вужчий – вужченький;
трохи менший – меншенький.
Лаконічність і точність – природні властивості української мови. Свого часу наші недруги намагалися позбавити нашу мову лаконічності, тому руйнували ці її властивості шляхом нарощення, перекручення. Вживаймо питомо українські форми – будьмо лаконічними.
Щось тут не те.
Для української мови притаманний зменшувальний суфікс -еньк, який підкреслює певну властивість чого-небудь (ріднесенький, білесенький, дорогесенький).
По-перше, якщо вже йдеться про суфікс -еньк, то має бути: рідненький, біленький, дорогенький.
По-друге, суфікс -еньк вживається для творення пестливих слів, а не зменшувальних (напр. величенький, широченький, важкенький).
Замість надання пестливості пані Оксана пропонує застосовувати цей суфікс для надання словам ознаки "трішки менший" у порівнянні з чимось "трішки більшим".
Наприклад, замість "Іван трохи вищий Петра", пропонується казати "Іван вищенький за Петра". Проте -еньк сприймається як пестливий суфікс, а тут пестливість недоречна.
На мою думку, запропонована революційна новація тільки збиватиме з пантелику.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Comments
Дякую щиро, п. Оксано! Слова Плачинди - краса. Як завжди, цікавий корисний текст.
Sapienti sat.
Уточніть, будь ласка, в чому лаконічність. Я порахував, що економиться всього 1 буква всюди, якщо порівнювати ті слова, які наведені в публікації для прикладу.
До процесу не варто підходити механічно. Треба враховувати й такі критерії, як форма, зміст, лаконічність, точність, краса.
Творімо разом мову Сенсар!
Тоді згоден. "Ширшенький" звучить красивіше ніж "трохи ширший" :)
Щось тут не те.
По-перше, якщо вже йдеться про суфікс -еньк, то має бути: рідненький, біленький, дорогенький.
По-друге, суфікс -еньк вживається для творення пестливих слів, а не зменшувальних (напр. величенький, широченький, важкенький).
Замість надання пестливості пані Оксана пропонує застосовувати цей суфікс для надання словам ознаки "трішки менший" у порівнянні з чимось "трішки більшим".
Наприклад, замість "Іван трохи вищий Петра", пропонується казати "Іван вищенький за Петра". Проте -еньк сприймається як пестливий суфікс, а тут пестливість недоречна.
На мою думку, запропонована революційна новація тільки збиватиме з пантелику.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Це не новація. Такий стилістичний прийом поширений у літературі, передовсім художній, особливо в фольклорній творчості. Зменшено-пестливі суфікси передають почуття любові, симпатії, ніжності...Завдяки їм мова емоційно-образна, тепла. Ось приклади: “Вони були схожі один на одного.. Тільки Олесь вищенький на зріст...В. Нестайко. Автор опустив у цьому випадку слово “трохи” і з допомогою суфікса -еньк охарактеризував героя.
“Лисиця десь м'ясця дістала... ум'яла більшенький шматок...”(З байки).
Може, така форма не звична (як вживати слово “ефективніший” замість “більш ефективний”). Це вже справа смаку чи звички.
Щодо прикладів — виправила, щоб не збивало з пантелику.
Дякую за увагу до моїх публікацій.
Творімо разом мову Сенсар!