Політична система не змінилася, а мімікрувала

У моєму 184-му окрузі на Херсонщині депутатський мандат виборов підприємець з Нової Каховки Іван Вінник. Він переміг діючого нардепа-регіонала Миколу Дмитрука. Цікаво, що на минулих виборах було з точністю навпаки. Тоді Вінник звинувачував Дмитрука в фальсифікаціях, тепер Микола киває на Івана. Але тенденція в їхніх перемогах однакова — виграє той, хто балотується від президентської політсили.

Так само і в області — нині 4 з 5 мандатів отримають висуванці Блоку Петра Порошенка. У 2012-му подібна картина була на користь Партії регіонів — перемогли три її кандидати. Із цього можна зробити простий висновок: політична система України не змінюється, а мімікрує. І це, безперечно, влаштовує нинішніх можновладців, насамперед, президента і прем'єра. У списках їхніх політсил та серед мажоритарників є колишні "регіонали" і "тушки", а також чиновники, замішані в корупційних схемах. До нової Верховної Ради потрапляють 64 чинні народних депутати, що голосували за "диктаторський" закон 16 січня, та ще принаймні 37 фігурантів журналістських антикорупційних розслідувань, повідомляє Рух "Чесно". А ще — кілька сімейних кланів: три Балоги, Наталія Королевська з чоловіком, брати Михайла Добкіна та Андрія Клюєва, сестра і брат Льовочкіни, син президента Олексій тощо. А Таїсію Повалій замінить Злата Огневич.

Аби нівелювати увагу суспільства до одіозних кандидатів, провідні партії включили у свої списки героїв Майдану та зони АТО, відомих журналістів і громадських діячів. Та проблема лише в тому, що Гаврилюк із Семенченком чи навіть Ярош з Березою не робитимуть погоди у Верховній Раді. Адже там повно досвідчених політичних важковаговиків, які вміють "рєшать вопроси" за лаштунками сесійної зали. Комбати й активісти Майдану хіба що зроблять діяльність парламенту відкритішою для суспільства, зможуть розвінчувати нікчем і негідників, які правдами і неправдами пролізли до парламенту. А також матимуть змогу досконало вивчити внутрішню будову і опірність олігархічної системи влади для того, щоб її зруйнувати в майбутньому.

Отже, бачимо лише деяке оновлення складу парламенту, а не політичної системи. Це сталося тому, що вибори пройшли за старими правилами. Було б дивно, якби вони призвели до радикальних змін. Поки що лише підфарбований фасад політичної надбудови. Докорінна реконструкція відкладена до наступних виборів.