Москва веде проти України тотальну війну, тобто війну на всіх рівнях: світоглядно-інформаційному, організаційному, економічному, силовому.
Найголовнішим у цій війні є інформаційний компонент: на ньому Москва зосередила до 90% своїх зусиль. Те, що зараз продукують московські ЗМІ – це не журналістика, а інформаційна зброя. Її мета – зруйнувати противника зсередини.
Носієм московської інформаційної зброї є російська мова. А в Україні панує двомовність. Половина українців розмовляє російською. Це робить нас вразливими. Людям важко розібратися, де журналістика, а де інформаційна зброя. Відтак Україна є вразливою щодо московської пропаганди.
Як захиститися від московської інформаційної зброї? Мистецтво війни полягає в тому, що перетворити свою слабкість на перевагу. Для цього треба впорядкувати нашу двомовність і домовитися між собою, встановити нові правила гри.
Правило 1. Вся правдива інформація в Україні, вся журналістика подається тільки українською мовою. Всі російськомовні громадяни України чудово розуміють українську мову, а якщо їм треба, то непогано нею говорять. Серед іншого, це зменшує витікання інформації, оскільки мешканці РФ погано розуміють українські тексти, а розмовну мову майже не сприймають. З другого боку, це збільшує довіру між українцями – мова працює як засіб ідентифікації.
Правило 2. Вся інформація російською мовою в Україні розглядається як московська пропаганда. Це одразу відсікає московські інформаційні війська, які на 99% працюють російською мовою.
Правило 3. Українці застосовують російську мову виключно для впливу на Росію. Тобто переносимо війну на територію противника і робимо це гарною російською. Росіянам буде цікаво дізнатися про те, як Москва паразитує на Росії, як грабує природні багатства народів РФ, воює проти русскіх націоналістів, є тюрмою народів.
Як це працює?
Наприклад, якщо в Україні хтось до тебе звертається російською мовою, то це або московська агентура, або якийсь розіграш. Адже ми домовились, що зі своїми спілкуємось українською, а всі СВОЇ нею нормально володіють.
Якщо читаємо щось в інтернеті російською мовою, то це або московський бойовий сайт, або український сайт, призначений для народів РФ. У будь-якому разу, нас ця інформація прямо не стосується.
Вичитав щось корисне в інтернеті російською чи іншою мовою? Перевір достовірність, переклади на українську і опублікуй. Це твій внесок у тотальну війну.
Відтепер все правдиве і корисне, що є у світі, перевіряється і перекладається українською. Українська мова – це знак якості. Бо ми так домовились між собою. Такі наші правила гри.
Докладніше у статті: Людина-армія, або як Україні перемогти в тотальній війні.
Додатково:
В інформаційній війні можна перемагати тільки інформаційними методами. Ми переможемо тоді, коли станемо українцями.
"Носієм московської інформаційної зброї є російська мова. А в Україні панує двомовність. Половина українців розмовляє російською. Це робить нас вразливими. Людям важко розібратися, де журналістика, а де інформаційна зброя. Відтак Україна є вразливою щодо московської пропаганди."
Тому наведені три правила - дуже вірні. Підтримую і давно так чиню.
Хто шукає - той знаходить, бо: 1. Завжди стається те, чого ми хочемо. 2. Ми ніколи не знаємо шляхів реалізації наших задумів.
Comments
Якщо в Україні хтось до тебе звертається російською мовою, то це або московська агентура, або якийсь розіграш. Коли до мене на вулиці звертаються російською, то я припускаю, що це розіграш, тому часом відповідаю англійською :).
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
В інтернеті я вже так давно роблю. Поставив фільтр в мізках. А от в житті, в московськомовному середовищі, фільтрувати мову окупанта, іноді, собі дорожче :) Сподіваюсь що це тимчасово.
Дуже гарна ідея, але як її впровадити, ми тут можемо домовитися між собою на НО (хоча так воно і є), а на інших сайтах, з іншими людьми як?
Інформація - це те, що приховується.
Все інше - реклама.
"Носієм московської інформаційної зброї є російська мова. А в Україні панує двомовність. Половина українців розмовляє російською. Це робить нас вразливими. Людям важко розібратися, де журналістика, а де інформаційна зброя. Відтак Україна є вразливою щодо московської пропаганди."
Тому наведені три правила - дуже вірні. Підтримую і давно так чиню.
Хто шукає - той знаходить, бо: 1. Завжди стається те, чого ми хочемо. 2. Ми ніколи не знаємо шляхів реалізації наших задумів.
Сприйняла, як пропозицію почати особисту та корисну для мого виживання гру. Це ж простір Пригод! Гарна мотивація: швидке встановлення, хто "свій". Підтримую!
Так, це гарна і сильна думка! Це повинно бути так, як наш гімн, як наш прапор. Всі разом і з напором. Можливо спочатку буде і якось незручно, але ж потрібно виринати на поверхню з інформаційного бруду. І головне..називати речі своїми іменами!
Гарно, дуже гарно.
А славень який виконуватимемо?
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Правило 2 - зустрічала у інтернеті сайти ЗМІ ворожого направлення українською мовою.
якщо в Україні хтось до тебе звертається російською мовою... А Ви були на півдні України? У нас прийнято розмовляти російською, так як більшість знає російську, але в тісних кругах, між собою - українською. Чому на півдні не було заворушень, але й ворога Херсонщина не пропустила?! Чому не де не говорять про російськомовних генічан, новотройчан, які не дали в березні окупантам проїхати на Херсонщину далі, що саме мирні мешканці держали ворога, до приходу наших військових, і як їх зустрічали... Не можна людей, ось так відразу ламати. Так в квітні-березні 2014 року у нас русскій асоціювався з агресором, багато хто намагався перейти до нашої мови. Ми дома, один-одному постійно нагадуємо: "Українською". Звичка... Але, що цікаво, мені легше писати українською мовою, і я вважаю це тому що українська мова багатша, а не тому, що словниковий запас там більше - там менше, - однаковий.
Україна понад усе!
Так, був у Херсоні у 1997 році. Там добре сприймають українську мову, переходять на неї, якщо є відповідний співрозмовник. Принаймі намагаються, бо насправді виходить суржик, але все ж ближчий до української.
https://t.me/ETEPHET
Радіймо!
Доволі цікаво. Ця стаття, із тих що публікую в Ґ+, побила рекорди: 31 вподобайка і 16 репостів. За звичай, статті з оглядача, в моїй стрічці нагороджуються доволі мляво і як правило від тих самих клугляшків. Один кругляшок зазначив, що дещо інфантильно викладено. Якщо це і так, то може саме це і дало таку популярність допису? Є ж думка що більшість людей так і залишаються в своєму розвитку дітьми. То і доносити до них інформацію теж треба як дітям.
Ще в Ґ+ додалась така цікава функція, як "мапа поширення публікації". мапа поширення - цікава тим, що видно як поширювалась публікація в часі, як серед своїх шляхом перепублікації, вони знаходяться всередині великого кола. І поруч з великим колом, розташовані кола тих, хто сам по собі публікував цю ж статтю. Не видно активності щодо тих, хто публікував "приватно", тому це не повна картина.
За допомоги цієї функції познаходив нових прихильників НО, чи то постійних читачів НО.
У 1981 я почав вчитися у Херсоні у морехідному училищі. Я чудово пам'ятаю ті часи. Досі для мене Херсонщина як друга мала Батьківщина, бо я там міцно став на свої ноги. Особисто для мене - це україномовний регіон, бо я постійно чув в ті далекі роки українську мову в Херсоні. Допускаю, що щось могло змінитись за всі роки... Але не ВІРЮ , що херсонці стали другими Старовинний козацький край завжди буде українським!
Історія має властивість повторюватись...
В запропонованих "правилах Українця під час російської агресії" усе 100%-во ТАК!
Потрібно поширювати і переконувати, можливо започаткувати подію, добавити масове вивішування прапорів у вікнах та на будинках. Три правила тотальної війни
ВсеШляхВін
Коли до тебе хтось звертається російською, то треба перепитати, чи він справді приколюється.
Якщо він цьому здивується, то треба пояснити, що українці домовилися між собою говорити російською тільки для дезінформації ворога. А правду говоримо українською, бо ворог її не розуміє.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!