Завдяки Євромайдану в суспільній свідомості українців відбулися незворотні зміни. Мирні протести людей проти згортання євроінтеграції та влади, яка їх не задовольняє, - це запорука громадянського суспільства, констатує в розмові з DW соціальний психолог Олег Покальчук.
"Євромайдан є величезним кроком уперед, бо досі рух українців до європейських цінностей відбувався радше на словах. Зараз почалися реальні кроки - люди самоорганізувалися, влаштували протести і фінансують їх власним коштом, жертвуючи на Євромайдан гроші", - каже Покальчук.
Зміна еліт
Масові протестні рухи - завжди тільки початок політичних змін, додає Фелікс Петерсен, науковий співробітник Інституту соціології, порівняльної демократії та політичних систем Східної Європи університету імені Гумбольдта. На його думку, якщо завдяки Євромайдану в Україні виникнуть нові політичні партії та громадські організації, то в далекій перспективі можлива часткова або повна заміна проблемних еліт у державі.
"У країні може існувати сильне громадянське суспільство, цілі та вимоги якого не знаходять підтримки на рівні політиків. Центральним питанням для України буде те, чи зможуть представники громадянського суспільства і надалі бути активними та змінювати політичну систему", - пояснив експерт у розмові з DW.
Потрібні лідери, але не вожді
Ще одна перевага нинішніх протестів - українці демонструють зрілішу громадянську свідомість, ніж дев'ять років тому під час Помаранчевої революції, зауважує Олег Покальчук. "У 2004-му було два кандидати в президенти. Суспільство розійшлося по барикадах просто, як на спортивному змаганні. Нині ж люди вийшли, бо після силового розгону Євромайдану кожного з нас мовби побили особисто. Ми вийшли як громадяни, які мають право на голос і самозахист", - пояснює він.
На його думку, зазнавши розчарування після 2004 року, українці також краще усвідомили, лідери якого типу їм потрібні. "Потрібні лідери, але не вожді. Суспільство доросло до розуміння цього, усвідомивши одну з причин краху Помаранчевої революції - вождизм і бажання політиків перехопити одне в одного віжки", - каже Олег Покальчук.
За спостереженнями соціального психолога, на Євромайдані почали виділятися лідери нової хвилі - непартійні активісти віком 30-40 років, які вміють створювати громадські ініціативи та можуть розвивати Україну як проект, до якого, ймовірно, захочуть приєднатися й мітингувальники з іншого боку барикад. "Їх можна налічити з десяток. Прізвища я б не називав цілком свідомо, бо проти них можуть початися переслідування", - каже експерт.
Розчарування й радикалізація
Попри всі переваги Євромайдану не варто сподіватися, що розбудова громадянського суспільства в Україні буде швидкою, каже Олег Покальчук. "Серед українців уже поширюється розчарування й депресія, бо влада не виконує протестні вимоги, а Євросоюз, хоч і щиро нам симпатизує, санкцій проти режиму не вводить", - зазначає він.
З одного боку, Євромайдан - народне волевиявлення великого масштабу. З іншого боку - не надто зручне явище для українських політиків, зауважує експерт. "Майдан виник стихійно. Політики мусили реагувати на народний виклик. Опозиція була змушена приєднатися до нього, а влада - протистояти", - констатує він.
Соціальний психолог застерігає лідерів української опозиції від уживання революційних закликів і гасел: "На Євромайдані постійно наголошується, що протест мирний. Водночас звучать ультрареволюційні гасла, які неможливо здійснити, не влаштувавши державний переворот".
На фоні того, що влада не виконує вимог протестувальників, Олег Покальчук не виключає радикалізації протестів. "Коли людина залишається напризволяще зі своїми стражданнями, вона бере те, що в неї під руками. Соціальні протести в Україні можуть набрати не організованої форми, а форми локальних народних бунтів", - попереджає соціальний психолог.
Ось лідери нової хвилі: Яценюк, Турчинов, Ляшко, Дарт Вейдер...
Comments
Ось лідери нової хвилі: Яценюк, Турчинов, Ляшко, Дарт Вейдер...