Збережімо власну самобутність
Список запозичених слів, якими треба нехтувати, і українські відповідники, яким надаємо перевагу:
азарт – запал;
акомпанувати – пригравати;
аргумент – доказ, мотив, підстава;
дайджест – короткий виклад;
деградація – занепад;
директива – настанова, вказівка, наказ, команда;
дефект – вада, хиба, недолік;
дистриб'ютор – розповсюджувач;
еквівалент – відповідник;
експлуатація – визиск;
екстрений – негайний, спішний, невідкладний;
імідж – образ;
інвестиція – вкладення;
консолідувати – об'єднувати, згуртовувати;
легітимний – законний;
маклер – посередник;
марґінес – поле, берег;
маркетинг – торгівля;
менеджмент – керування;
менеджер – керівник, управлінець;
моніторинг – вивчення, дослідження;
прайс-лист – цінник;
преференція –пільга, перевага;
провайдер – постачальник;
пролонгований – продовжений;
промоутер – штовхач;
протектор – покровитель;
регенерація – оновлення, відтворення;
репродукувати – відтворювати;
респектабельний – поважний;
референт – помічник;
ротація – зміна, чергування;
спікер – речник;
спічрайтер – складач промов;
спорадичний – поодинокий.
Отже, запам'ятаймо: українська мова настільки багата, що здатна передавати точно більшість нових понять без запозичень. Якщо є дві назви, українська й іншомовна, то перевагу надаємо українському слову. Ігноруючи недоречні запозичення, ми зберігаємо самобутність української мови.
Вкотре повторюючи тезу про незрозумілість української мови для ворогів, ми забуваємо, що йдеться взагалі-то тільки про одного ворога - пихатого московського кацапа, для якого майже всі іноземні мови є загадкою, бо він лінується їх вивчити. Всі інші, хто не розуміє української (але розуміє англійську чи російську), можуть бути як ворогами, так і союзниками. Але, якщо ми опануємо мови наших сусідів, то матимемо суттєву стратегічну перевагу у святій справі перетворення перших на других.
Безперечно, треба плекати рідну мову і слідкувати за її чистотою, але в усі часи (а в нашу інформаційну епоху і поготів) неможливо відгородитися від проникнення іншомовних слів, що здатні не тільки засмічувати наш лексикон, але деколи можуть надати фразі точності та однозначності - як з тією "інвестицією" у коментарі Миро Продума.
Окрім того, можна зауважити, що безліч слів ми не запозичуємо з європейських мов: ці слова просто до нас повертаються через багато років - трохи трансформованими... перепрошую, видозміненими :-))
Comments
Дякую, пані Оксано!
А як звучить по-нашому "імплементація угоди"? (Так сказав Порошенко).
Хто шукає - той знаходить, бо: 1. Завжди стається те, чого ми хочемо. 2. Ми ніколи не знаємо шляхів реалізації наших задумів.
Імплементація угоди - це здійснення угоди.
Творімо разом мову Сенсар!
Не розумію чому вживають такі слова як "імплементація" чи "анексія" коли можна сказати просто "захоплення". Можливо під цими малознайомими словами просто ховають справжню суть явища. Хоча звичайно є певні запозичення, яким немає відповідника в українській мові.
Хай це буде визначником (а не індикатором, чи лакмусовим папірцем ;) ) тих, хто не хоче українства в українській землі.
Для того і одна з функцій сенсару - мова незрозуміла для ворогів, але яка чітко їх дозволяє виявляти!
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Гарно сказано, п. Арсене.
Справді, природна українська мова для ворогів незрозуміла - просять говорити повільніше, наче так вони щось второпають.
Творімо разом мову Сенсар!
Чи можна вислів короткий виклад зробити коротшим?
А промоутер – це не покровитель, а той, хто просуває, - штовхач.
Протектор - це покровитель.
https://t.me/ETEPHET
Виправила, Леоніде. Дякую.
Творімо разом мову Сенсар!
"Інвестиція" – точніше, ніж "вкладення" (напр. вкладення паперу в теку).
"Моніторинг" має головне значення "стеження", "спостереження".
"Ротація" - чергування по колу. Це слово варто залишити.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
команда - не українське слово command
протектор - захисник
і перевагу надаємо чи віддаємо?
Може бути віддаємо й надаємо.
Творімо разом мову Сенсар!
А ще краще - "здобуваємо" :-))
Вкотре повторюючи тезу про незрозумілість української мови для ворогів, ми забуваємо, що йдеться взагалі-то тільки про одного ворога - пихатого московського кацапа, для якого майже всі іноземні мови є загадкою, бо він лінується їх вивчити. Всі інші, хто не розуміє української (але розуміє англійську чи російську), можуть бути як ворогами, так і союзниками. Але, якщо ми опануємо мови наших сусідів, то матимемо суттєву стратегічну перевагу у святій справі перетворення перших на других.
Безперечно, треба плекати рідну мову і слідкувати за її чистотою, але в усі часи (а в нашу інформаційну епоху і поготів) неможливо відгородитися від проникнення іншомовних слів, що здатні не тільки засмічувати наш лексикон, але деколи можуть надати фразі точності та однозначності - як з тією "інвестицією" у коментарі Миро Продума.
Окрім того, можна зауважити, що безліч слів ми не запозичуємо з європейських мов: ці слова просто до нас повертаються через багато років - трохи трансформованими... перепрошую, видозміненими :-))
Цілком підтримую Доктора Смальця! Наші давні слова повертаються до нас, наповнені новими сенсами. Наше завдання - відібрати з цього потоку те, що нам підходить і подобається.
Центр і периферія, або пробудження Пульсара
Карта англійських дослідників Роберта Макрама, Вільяма Крена і Роберта Макнійла у книжці «The Story of English», на якій схематично зображено поширення індоєвропейських мов від Середньої Наддніпрянщини.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!