Зміна системи. Тези про головне

 

Перший, революційний, у нинішньому інформаційному просторі асоціюється з Третім Майданом, який найбільш ймовірно переросте у громадянську війну та розпад України на окремі державні й напівдержавні утворення. Тобто, це руйнація системи, на обломках якої, цілком ймовірно, виросте нічим не краща.

 

Другий, еволюційний, який вимагає об'єднаної волі активної та творчої частини суспільства до жорстких та конструктивних змін самих принципів, закладених у всіх сферах життєдіяльності держави. Це шлях реалізації одночасних системних стратегій на основі узгодженого народом України бачення "ідеального майбутнього". 

 

Коротко про суть цих змін у кожній умовній сфері.

 

1. Суспільно-політична.

 

1.1. Наріжним каменем побудови нової системи народовладдя стає територіальна громада - юридична особа публічного права. Оскільки права територіальної громади чітко прописані в чинній Конституції, то все що необхідно - це конкретизувати окремі статті Основного Закону відповідними Законами України. Такі закони повинні передбачати конкретні механізми наділення територіальних громад належним їм майном, в першу чергу землею, надрами та іншими природніми ресурсами.

 

1.2. Створені таким чином, відповідно до Конституції України та Європейської Хартії місцевого самоврядування, територіальні громади, самостійно формують органи місцевого самоврядування, наділяють їх відповідними повноваженнями та встановлюють процедури їх обрання та відкликання. Також територіальні громади, в рамках чинного законодавства, добровільно та самостійно обирають і визначають форми та механізми взаємної співпраці. 

 

1.3. Територіальними громадами є об'єднання громадян у селах, селищах, містечках та районах великих міст. Якщо об'єднання територіальних громад сіл, селищ та невеликих міст відбувається винятково на їх добровільній основі, то у великих містах вони вважаються об'єднаними по факту в існуючих межах. Одночасно, у великих містах, поділ на райони відбувається згідно усталених та сформованих ареалів проживання, об'єднаних за сукупністю містобудівельних, культурних та історичних особливостей. До прикладу, місто Львів, може бути сформоване з 15-20 районів, як Краків у Польщі. 

 

1.4. Скасовується саме поняття "депутата місцевих рад". Натомість утворюються інституції уповноважених представників територіальних громад, котрі вирішують всі питання, що стосуються життєдіяльності в межах існуючих адміністративно-територіальних одиниць (областей та міста Києва з окремим статусом). Статус представників територіальних громад тимчасово окупованої території - Криму, визначається окремим Законом України. Для рівномірного представництва вводяться квоти за чисельністю, тобто визначення мінімальної та максимальної кількості громадян, від імені яких делегується уповноважений представник, з урахуванням конкретних особливостей кожної територіальної громади зокрема. 

 

1.5. Розподіл повноважень між територіальними громадами та їх об'єднаннями і центральною владою здійснюється за принципом доцільності та законності. Перші визначають доцільність, а друга законність. Повноваження та функції, які залишаються винятково у компетенції центральної влади, визнаються пріоритетними щодо інтересів територіальних громад, окрім випадків, коли реалізація інтересів держави загрожує безпосередньо життю та здоров'ю людей.

Пропонується до основних функцій держави віднести науку, освіту, оборону, фінансову , енергетичну та екологічну безпеку, антимонопольну, стратегічне планування та ряд інших, частина яких може делегуватися інститутам уповноважених представників територіальних громад.

 

1.6. Уповноважені представники територіальних громад формують Всеукраїнське Віче - вищий законодавчий орган держави, який уповноважений вносити зміни до Конституції та наділяється повноваженнями діючого Парламенту у форматі парламентсько-президентської республіки. Замість діючої системи виборів у парламент, та органи місцевого самоврядування, запроваджуються механізми обрання уповноважених представників територіальних громад та формування всенародного Віче, де, поряд з уповноваженими представниками громад, беруть участь делеговані представники релігійних конфесій, найбільших професійних середовищ та видатні особистості з різноманітних сфер науки, культури та мистецтва. Віче формує зовнішню політику, основними принципами якої є позаблоковість, невтручання у зовнішні конфлікти, рівні взаємовигідні відносини ...

 

1.7. Президент реалізує визначену Віче зовнішню політику, самостійно формує органи виконавчої (центральної) влади та несе повну відповідальність за їх діяльність. Уповноважені представники територіальних громад на місцях та відповідні вічеві органи мають право вето на кадрові призначення президента, відповідно до своєї компетенції. Судова система влади базується на незалежності суду, колегіальності, при розгляді більшості справ, професіоналізмі суддів, права на оскарження рішень, гласності при  розгляді абсолютної більшості справ та основах звичаєвого права. 

Вся діяльність влади є максимально прозорою та публічною, як і дебати між різними представниками цієї влади щодо питань державного чи місцевого значення. Всеукраїнське Віче діє на засадах багатолідерства та консесу у прийнятті рішень.

 

2. Фінансово-економічна.

 

2.1. Формування регіональних, у межах адміністративно-територіальних одиниць, та державного бюджетів України здійснюється з низу до гори. Первинними є бюджети територіальних громад, котрі формуються виходячи з доходів від наявного у їхній власності майна, надходжень від муніципальних підприємств та іншої діяльності. Відносини територіальних громад з суб'єктами підприємницької діяльності, в частині ціноутворення, регулюються Антимонопольним комітетом. Узгоджена частина надходжень до бюджету територіальної громади спрямовується у регіональні та державний бюджети. Наявними у своєму розпорядженні коштами територіальна громада розпоряджається на власний розсуд у рамках чинного законодавства.

 

2.2. Національний банк України повертається у власність держави та підпорядковується Всеукраїнському Віче, яке і формує Раду Національного банку. Всі міжнародні Угоди, укладені НБУ, повинні пройти відповідну експертизу. Ті, котрі укладені не в інтересах держави Україна, повинні бути розірвані. Структура резервів НБУ формується виходячи із загальної геополітичної і світової економічної  ситуації, та затверджується рішенням Віче. Нацбанк України безпосередньо фінансує українського виробника та державні цільові програми. Для пріоритетних галузей економіки НБУ видає коротко та довгострокові безвідсоткові позики. Позики можуть надаватися лише територіальним громадам та державним підприємствам. НБУ, разом із відповідними контролюючими органами державної влади, здійснює контроль діяльності комерційних банків. 

 

2.3. Основою економіки України вважається сільське господарство. Пріоритетні напрямки розвитку сільського господарства визначаються шляхом узгодження інтересів територіальних громад та стратегічних державних планів. Використання ГМО на території України є суворо забороненим. Використання добрив, гербіцидів, пестицидів та інших хімікатів, харчових добавок, синтетичних речовин, тощо - здійснюється під строгим державним та громадським контролем. 

Виробники екологічно чистої органічної продукції повністю звільняються від оподаткування. 

Пріоритетами економічного розвитку є наукоємкі галузі, високі технології та туризм. В першу чергу в'їзний та внутрішній. 

 

2.4. Права приватної, комунальної (територіальних громад) та державної власності повинні бути чітко законодавчо зафіксовані та заведені у єдиний державний реєстр майнових прав. Вся земля має бути проінвентаризована та закріпленна виключно за конкретними територіальними громадами. Межі територіальних громад повинні бути  зафіксовані та закріплені генеральними планами відповідних населених пунктів та територій. Всі природні ресурси та надра є власністю територіальних громад, на землях яких вони знаходяться. Власниками землі сільськогосподарського призначення можуть бути лише громадяни України. 

Продаж земель несільськогосподарського призначення відбувається за згодою відповідної територіальної громади. Використання державою земель, надр та природних ресурсів територіальних громад регламентуються окремим законодавством. 

 

2.5. Податки мають бути прив'язані до рівня доходу фізичних осіб. Прожитковий мінімум не оподатковується. Чим більший дохід, тим вища ставка податку. Кількість податків буде зведена до мінімальної. Окремо запроваджується податок на багатство та предмети розкоші. Для контролю за сплатою податків формується єдина база митних процедур, реєстрів прав власності на рухоме та нерухоме майно, власників корпоративних прав та юридичних осіб, земельного кадастру, тощо. 

Окремим законодавством визначається діяльність компаній, власниками яких є підприємства зареєстровані в офшорних зонах.

Система оподаткування спрямовується на підтримку національного виробника, стимуляції розвитку сільськогосподарського виробництва та інших пріоритетних галузей економіки та формування потужного середнього класу.

Втручання держави у підприємницьку діяльність є мінімальним, за винятком того, коли така діяльність безпосередньо загрожує життю та здоров'ю людей. 

 

2.6. Державні підприємства знаходяться під подвійним контролем зі сторони органів виконавчої влади та територіальних громад, на території яких вони розташовані. Керівники таких підприємств обираються на конкурсній основі. Заробітна плата на державних підприємствах, та в органах державної влади, встановлюється на рівні аналогічному як у приватному секторі економіки. 

При безпосередній участі територіальних громад, на територіях яких знаходяться об'єкти приватизації, здійснюється ревізія раніше проведеної в державі приватизації, в тому числі об'єктів пофесійних та творчих спілок. Проведення такої ревізії визначається окремими законодавчими актами. За результатами ревізії, у випадку , коли вартість продажу об'єктів приватизації виявиться суттєво заниженою, власникам таких об'єктів пропонується здійснити доплату до справедливої ціни в бюджет держави або спрямувати суму доплати на модернізацію та технічне переобладнання основних засобів. 

Муніципальні (комунальні) підприємства створюються територіальними громадами та знаходяться у їх власності. 

 

2.7. Фінансування гуманітарно-соціальної сфери, а саме  медицини, науки, освіти, тощо здійснюється відповідними бюджетами, територіальної громади, регіональним та державним, згідно підпорядкування об'єктів та суб'єктів цієї сфери.

Проводиться  заміна пільг на повноцінні пенсії та спеціальні доплати. Соціальне страхування та гарантії здійснюються на рівні держави і територіальних громад. 

Оплата праці уповноважених представників територіальних громад здійснюється за рахунок бюджетів відповідних громад. Оплата діяльності Всеукраїнського Віче здійснюється за рахунок державного бюджету. 

 

 

3. Гуманітарно - культурна.

 

3.1. Наука. Пріоритети напрямків розвитку науки визначаються Всеукраїнським Віче на підставі пропозицій від наукових закладів. академічних установ, професійних та громадських об'єднань науковців. 

"Академічну й університетську науку слід об'єднати шляхом створення на базі університетів потужних дослідних центрів та стимулювання спеціальних наукових центрів.

Обов’язковою є державна підтримка розвитку фундаментальної науки.

Держава буде стимулювати інновації і винаходи наданням держгрантів або корпоративних замовлень, створенням для науковців належних умови для роботи в Україні через систему індивідуальних грантів та фондів розвитку науки, наповнювати які, шляхом спеціальних податкових заохочень, має в тому числі і приватний бізнес." (з програми партії "Воля")

Держава гарантує авторам винаходів та патентів дивіденди від їх впровадження у реальний сектор економіки.

 

3.2. Освіта. 

 "В інформаційну епоху метою освітнього процесу мають бути управління знаннями та компетенціями, набуття навичок критичного осмислення, розуміння принципів побудови парадигм.

Такі підходи передбачають істотну зміну програми і впровадження нових форм в освітній процес: моделювання, самостійне й колективне проектування, публічні дебати та дискусії, ігрові формати.

У такому освітньому процесі учень має можливість не тільки розвинути здатність запам'ятовувати інформацію і розв'язувати базові логічні завданні, а й виявити свої лідерські та творчі здібності, уміння оперувати аргументами і відстоювати свою позицію, створювати працюючі моделі.

Необхідно навчати учнів підприємництву, що є основою економіки країни, медіаграмотності, оскільки ми живемо в інфорамційну епоху та та іншим прикладним курсам, які б давали можливість дітям формувати уявлення про реальне життя.

Отже, спочатку слід змінити зміст освіти і лише потім - форму у вигляді кількості років для молодшої та середньої школи, технічного оснащення тощо."

(з програми партії "Воля")

 

3.3. Медицина. 

Основним напрямком діяльності держави у сфері охорони здоров'я є профілактика захворювань, оздоровлення населення та стимулювання здорового способу життя. 

Основним показником успішності медицини повинна стати кількість здорових громадян країни, а не вилікуваних. Окрім розвитку вітчизняної медичної науки пріоритетними є  народна та так звана альтернативна медицина, які проводять лікування без застосування фармацевтичних та хімічних препаратів. Впровадження страхової медицини повинно відбуватися одночасно з державним фінансуванням лікування соціально незахищених верств населення та розвитком ринку приватних медичних послуг. 

 

3.4. Культура.

Розвиток культури відбувається за принципом "чужого навчайтесь і свого не цурайтесь. Пріоритет розвитку національних культур населення України перед космополітичними трендами. Державна підтримка та популяризація українського книговидання, мистецтва, народних промислів, рукоділля, тощо. Відновлення звичаєвих традицій. Українська мова має стати мовою престижу, а не примусу. Вільний розвиток усіх мов національних меншин відбувається одночасно з функціонуванням української мови як державної. 

 

3.5. Релігія. 

Релігія трактується державою як особистий вибір кожного громадянина зокрема. Жодна релігія немає державних преференцій. Натомість діяльність релігійних організацій моніториться державою на предмет маніпуляції свідомістю громадян та проведення ідеологічної роботи з метою насадження   ворожих як державі так і громадянам, які не сповідують конкретну релігію, усановок та стереотипів, котрі призводять до ворожості та розколу суспільства. У випадку проведення окремими релігійними організаціями такої діяльності, Всеукраїнське Віче має право обмежитии або заборонити діяльність таких організацій на території держави. 

 

3.6. Засоби масової інформації. 

"Створення на базі державних та комунальних ЗМІ потужного громадського мовника та місцевих громадських медіа;

Забезпечення прозорої діяльності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, яка має працювати на розвиток українських медіа та створення для них рівних конкурентних умов;

Гарантування абсолютної прозорості власності засобів масової інформації;

Створення повноцінного зовнішнього мовлення для просування позиції України у світі." 

(з програми програми партії "Воля")

 

3.7. Безпека та захист громадян. 

Держава, у співпраці та координації з територіальними громадами, забезпечує громадянам України систему безпеки та захисту від наступних чинників та загроз:

- військового вторгнення іноземних держав, окремих озброєних угрупувань та терористичних груп;

- використанні у виробництві та імпорті продуктів харчування, предметах побуту, медикаментах, хімічних добривах, тощо шкідливих для життя та здоров'я елементів, зокрема ГМО.

- реклами алкоголю, тютюну, шкідливих продуктів харчування, тощо;

- фінансових спекуляцій та інтервенцій як вітчизняних так і зарубіжних банківських картелів та транснаціональних корпорацій;

- ідеології та пропаганди насильства, нетерпимості та протистояння у суспільстві;

- спотвореної та недостовірної інформації;

- монополізації "права на істину" окремими особами та організаціями.