За образним висловом письменника і психолога Олексія Губка, який написав книгу “Психологія українського народу”, Віталій Кирейко – “останній романтик українського мелосу”. Його музичні твори базуються на творах класиків української літератури – опера-феєрія “Лісова пісня”, опери “У неділю рано зілля копала”, “Марко в пеклі”, “Вернісаж на ярмарку”, балети “Тіні забутих предків”, “Відьма”, “Оргія”, “Сонячний камінь”.

Віталієм Кирейком написано 9 симфоній, численні твори для хору з оркестром, кантати, ораторії, інструментальні і хорові твори, близько сотні романсів та біля п’ятидесяти фортепіанних творів. Саме фортепіанні твори Віталія Дмитровича Кирейка, виконані студентами і викладачами Національної музичної академії, прозвучали на ювілейному вечорі, який був присвячений 80-річчю композитора і відбувся 5 січня в Київському будинку актора.

Але не тільки музику, а й романси на музику Віталія Кирейка могли послухати ті, хто прийшов на вечір. А прийшли переважно музиканти і люди, близьки до музики, до того ж люди вже немолодого віку, яким ближче до віку ювіляра, аніж до студенток і викладочок музичної академії, що виступали для них того вечора. Чому не знають люди про такі концерти, чому у пресі і по телевізору навіть не згадують про сучасного українського композитора, деякі твори якого вже за життя автора стали класикою?

Цей творчий вечір відбувся завдяки ентузіастам, які його організували і провели. Я дізналася про нього від Зої Ружин, яка була ведучою концерту і написала для книги “Творець чарівних мелодій” статтю про життя і творчість Віталія Кирейка.

Поетеса Зоя Ружин і композитор Віталій Кирейко разом створили 13 музичних творів, серед яких “Єднаймося, браття”, “До сонця правди”, “Ода Придніпров’ю”. До речі, їх об’єднує не лише творчість і любов до України. Вони – земляки. Обидва з Дніпропетровщини, входять організації “Земляцтво Придніпров’я”.

В.Д. Кирейко народився у селі Широке Солонянського району Дніпропетровської області, навчався у Київській державній консерваторії, зокрема, клас композиції – у професора Л.М. Ревуцького. В 1953 р. став кандидатом мистецтвознавства, а у 1958 р. на сцені Львівського театра опери і балету імені Івана Франка відбулася прем’єра його опери “Лісова пісня”, відзначена дипломом лауреата “Першої української театральної весни” 1-го ступеня.

У 1966 р. В.Д. Кирейко став заслуженим діячем мистецтв України, а у 1977 р. – народним артистом України. З 1978 р. він – професор Київської державної консерваторії, а в 1985 р. – лауреат премії імені М.В. Лисенка.

Тож “Народний оглядач” приєднується до привітань українського маестра з 80-річчям і щиро бажає йому многая літа!

-------------------------
В тему:

Музика і політика

Нова арійська культура: естетика, стиль, дизайн

Кирило Стеценко. Проходження через вісь хреста

Юрко Фединський (гурт "Карпатіянs") та Кирило Стеценко (Національна рада з питань культури та духовності) про етнофестивалі (відео)

І на камерних концертах кричать: БРАВО!