Василь Лабайчук написав про свій арешт
01/24/2011 - 13:52
Василь Лабайчук написав про свій арешт
Світ
політологіяhttps://ar25.org/node/19431
Image
19 січня 2010 року мене доставили до Жовтневого райсуду міста Запоріжжя, де певний час тримали в спеціальному приміщенні під охороною. Потім мене примусили поставити свій підпис про ознайомлення з документом під назвою «Постановление» Цей документ виконаний не українською мовою, яка є моєю рідною. З цього документу я ледь зрозумів, що суддя Свєтліцкая В.Н. «избрала» для мене «меру пресечения» – «содержание под стражей в СИЗО г. Запорожья».
В якості обгрунтування цього рішення суддя зазначила: «судом установлено, что «Лабайчук В.И. не имеет постоянного места жительства на территории г. Запорожья и Запорожской области, совершил преступление средней тяжести, наказание за которое предусматривает лишение свободы на срок до 4-х лет, преступление совершено группой лиц и в силу того, что следствием на данный момент не установлен весь круг лиц по данному делу и их местонахождение, дает суду основание полагать, что, находясь на свободе, Лабайчук В.И. может воспрепятствовать установлению истины по данному уголовному делу, непосредственно воздействуя на свидетелей по данному делу, скрыться от органов досудебного следствия и суда, а также может вновь совершить преступление».
При цьому в «постановлении» судді записано: «выслушав пояснения подозреваемого Лабайчука В.И…»
Це є брехня. Мені не було надано можливости перебувати в залі судового засідання, коли суддя Свєтліцкая «избирала» для мене «меру пресечения». Як також не було забезпечено участі адвоката при цьому.
Але, всупереч «постановлению», мене до «СИЗО» не доправили й до цього часу продовжують утримувати в приміщенні Заводського райвідділку МВС міста Запоріжжя, в приміщенні, яке в народі охрестили «абізьяннік». При цьому у мене немає ані належної білизни, ані предметів особистої гігієни. Їжу мені надають раз на добу, а часом раз на дві доби.
Говорячи про це, я не скаржуся, але констатую факти, як вони є.
Лише 20 січня 2011 року приблизно о 16:30 до мене допустили адвоката Віктора Ніказакова.
На вимогу адвоката надати належне по закону конфіденційне побачення слідчий відповів відмовою, пояснивши це «відсутністю умов». Не задовольнив слідчий також вимогу адвоката зняти з мене наручники. Для охорони мене весь час під час зустрічі з адвокатом були присутні два офіцери МВС, один у званні лейтенанта, інший у званні майора.
Читати далі
В якості обгрунтування цього рішення суддя зазначила: «судом установлено, что «Лабайчук В.И. не имеет постоянного места жительства на территории г. Запорожья и Запорожской области, совершил преступление средней тяжести, наказание за которое предусматривает лишение свободы на срок до 4-х лет, преступление совершено группой лиц и в силу того, что следствием на данный момент не установлен весь круг лиц по данному делу и их местонахождение, дает суду основание полагать, что, находясь на свободе, Лабайчук В.И. может воспрепятствовать установлению истины по данному уголовному делу, непосредственно воздействуя на свидетелей по данному делу, скрыться от органов досудебного следствия и суда, а также может вновь совершить преступление».
При цьому в «постановлении» судді записано: «выслушав пояснения подозреваемого Лабайчука В.И…»
Це є брехня. Мені не було надано можливости перебувати в залі судового засідання, коли суддя Свєтліцкая «избирала» для мене «меру пресечения». Як також не було забезпечено участі адвоката при цьому.
Але, всупереч «постановлению», мене до «СИЗО» не доправили й до цього часу продовжують утримувати в приміщенні Заводського райвідділку МВС міста Запоріжжя, в приміщенні, яке в народі охрестили «абізьяннік». При цьому у мене немає ані належної білизни, ані предметів особистої гігієни. Їжу мені надають раз на добу, а часом раз на дві доби.
Говорячи про це, я не скаржуся, але констатую факти, як вони є.
Лише 20 січня 2011 року приблизно о 16:30 до мене допустили адвоката Віктора Ніказакова.
На вимогу адвоката надати належне по закону конфіденційне побачення слідчий відповів відмовою, пояснивши це «відсутністю умов». Не задовольнив слідчий також вимогу адвоката зняти з мене наручники. Для охорони мене весь час під час зустрічі з адвокатом були присутні два офіцери МВС, один у званні лейтенанта, інший у званні майора.
Читати далі
Останні записи