Японія думає про бомбу
11/12/2003 - 09:21
Японія думає про бомбу
Світ
Світ за тижденьhttps://ar25.org/node/2310
Image
Про це повідомляє японське видання Mainichi, яке напередодні виборів до парламенту країни проводило опитування серед депутатів.
При цьому більшість прихильників зміни військової доктрини є членами правлячої коаліції - з 83 народних обранців, що підтримують таку лінію, лише 20 не належать до неї. Думка про створення власної ядерної зброї є закономірною реакцією на потенційну загрозу з боку Північної Кореї та Китаю, а також стурбованістю ефективністю гарантій безпеки із боку США.
З моменту поразки у Другій світовій війні й атомних бомбардувань Хіросіми й Нагасакі пацифізм є невід’ємним елементом національної політики. Три неядерних принципи - ніколи не мати, не виробляти і не дозволяти розміщувати на своїй території ядерної зброї - у 1971 році були затверджені законодавчим органом країни більшістю голосів.
Поповнити бойові арсенали ядерною зброєю не становить проблеми. В межах японської програми з атомної енергетики виробляється достатня кількість збройного плутонію. Запаси його становлять понад 30 тис. кг, що, на думку експертів, цілком достатньо для виробництва 6 тис. ядерних боєголовок.
Що ж, тузлінські події показали, що “гарантії” ядерних держав нічого не варті. Дійсно, одна ядерна держава-“гарант” сама порушує свої зобов’язання. Інші, просто самоусуваються від подій. “Ви самі там розбирайтесь”. Тому не є дивним, що довіра до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї зараз буде різко впадати. Через неможливість (чи небажання) його виконання самими ядерними державами.
Як наслідок, у багатьох країнах, що відчувають хоч якусь зовнішню небезпеку, починають зростати ряди прихильників власної ядерної зброї. Єдине, що може врятувати ситуацію, це показове міжнародне покарання Росії за тузлінські події, що включало би у себе:
1) офіційне вибачення Росії перед Україною (з повідомленням у всіх провідних російських, українських та міжнародних газетах);
2) міжнародне судове розслідування та показове покарання російських посадових осіб, що розпочали конфлікт, а також тих, хто намагається його продовжувати (як, наприклад, міністр оборони Росії);
3) демонтаж дамби;
4) відшкодування Україні всіх витрат на спорудження та підтримку прикордонної застави та інших непрямих витрат пов’язаних з конфліктом.
Само собою, що ані Росія, ані США та інші ядерні держави, ані ООН не готові до такої акції покарання. Тому не є дивними настрої японських законодавців. Як і позиція Північної Кореї, що називає “сміхотворними” американські гарантії і продовжує свою програму створення ядерної зброї.
Можна очікувати, що й інші “порогові” країни вже неофіційно переглядають свою позицію про участь у Договорі про нерозповсюдження. Аж до виходу з Договору та створення власної ядерної зброї.
----------------------------------------------------
В тему:
Новий оборонний план Японії
Тузла – “Ящик Пандори” глобальної ядерної вакханалії
Тузла як генератор зважених і конструктивних рішень
При цьому більшість прихильників зміни військової доктрини є членами правлячої коаліції - з 83 народних обранців, що підтримують таку лінію, лише 20 не належать до неї. Думка про створення власної ядерної зброї є закономірною реакцією на потенційну загрозу з боку Північної Кореї та Китаю, а також стурбованістю ефективністю гарантій безпеки із боку США.
З моменту поразки у Другій світовій війні й атомних бомбардувань Хіросіми й Нагасакі пацифізм є невід’ємним елементом національної політики. Три неядерних принципи - ніколи не мати, не виробляти і не дозволяти розміщувати на своїй території ядерної зброї - у 1971 році були затверджені законодавчим органом країни більшістю голосів.
Поповнити бойові арсенали ядерною зброєю не становить проблеми. В межах японської програми з атомної енергетики виробляється достатня кількість збройного плутонію. Запаси його становлять понад 30 тис. кг, що, на думку експертів, цілком достатньо для виробництва 6 тис. ядерних боєголовок.
Що ж, тузлінські події показали, що “гарантії” ядерних держав нічого не варті. Дійсно, одна ядерна держава-“гарант” сама порушує свої зобов’язання. Інші, просто самоусуваються від подій. “Ви самі там розбирайтесь”. Тому не є дивним, що довіра до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї зараз буде різко впадати. Через неможливість (чи небажання) його виконання самими ядерними державами.
Як наслідок, у багатьох країнах, що відчувають хоч якусь зовнішню небезпеку, починають зростати ряди прихильників власної ядерної зброї. Єдине, що може врятувати ситуацію, це показове міжнародне покарання Росії за тузлінські події, що включало би у себе:
1) офіційне вибачення Росії перед Україною (з повідомленням у всіх провідних російських, українських та міжнародних газетах);
2) міжнародне судове розслідування та показове покарання російських посадових осіб, що розпочали конфлікт, а також тих, хто намагається його продовжувати (як, наприклад, міністр оборони Росії);
3) демонтаж дамби;
4) відшкодування Україні всіх витрат на спорудження та підтримку прикордонної застави та інших непрямих витрат пов’язаних з конфліктом.
Само собою, що ані Росія, ані США та інші ядерні держави, ані ООН не готові до такої акції покарання. Тому не є дивними настрої японських законодавців. Як і позиція Північної Кореї, що називає “сміхотворними” американські гарантії і продовжує свою програму створення ядерної зброї.
Можна очікувати, що й інші “порогові” країни вже неофіційно переглядають свою позицію про участь у Договорі про нерозповсюдження. Аж до виходу з Договору та створення власної ядерної зброї.
----------------------------------------------------
В тему:
Новий оборонний план Японії
Тузла – “Ящик Пандори” глобальної ядерної вакханалії
Тузла як генератор зважених і конструктивних рішень
Останні записи