Місцеві жителі та голова Вінницького обласного осередку конгресу української інтелігенції Василь Кобець запевняють, що Іван Богун як історична особистість відбувся саме в цьому селі. Спершу як полковник Кальницький, а згодом - Вінницький. У Кальнику він формував свій полк, тут досі збереглись стіни так званої “богунської” штаб-квартири. Саме напроти неї, на місці колишньої церкви, встановлено майже 4-метрову гранітну глибу, яка з половини переходить у погруддя Богуна.

Граніт на пам’ятник видобуто з місцевого кальницького кар’єру, а кошти на пам’ятник зібрали громадою. Участь у спорудженні монументу взяли сільська, районна та обласна влада, Вінницький обласний осередок конгресу української інтелігенції, а місцеві козаки навіть продали одного коня.

Відкрити пам’ятник, як каже Василь Кобець, вдалось за підтримки духу полковника, який живе у цьому краї і вже неодноразово сприяв відновленню козацької слави. Як спомин про героїчні бої з поляками, на лініях фронту козацькі осередки та конгрес інтелігенції вже встановили сім пам’ятних хрестів, а зараз готують до друку книжку про колишніх і теперішніх вінницьких козаків. Чільне місце у ній відведене Івану Богуну.


Довідка: Іван Богун (?-1664) – український козацький полководець, вінницький (кальницький) полковник, активний учасник Хмельниччини. Відзначився у багатьох боях, зокрема, у Берестецькій битві 1651 року. Учасник повстання 1659 року проти Івана Виговського, учасник походу Павла Тетері й польських військ на Лівобережну Україну. Під час облоги Глухова звинувачений у зносинах з оборонцями міста і розстріляний поляками.