Підстав для цього, як з’ясувалося, не бракувало. Намагання перешкодити перевіряючим завершилися невдачею. Довелося роз’яснити коменданту права представників згаданих інстанцій під час виконання службових обов'язків. На одному з поверхів вхідні двері були чомусь зачиненими. Чого б це? Адже, за словами коменданта, тут проживають іногородні студенти, котрі навчаються в одному з ужгородських вузів. На вимогу міліції двері все ж відчинили. Те, що побачили правоохоронці й медики в одній з кімнат, вражало. Приміщення було переповнене людьми з екзотичною зовнішністю, які лежали на голій підлозі. Ніхто з іноземців не зміг пред'явити хоча б якихось документів, чи спілкуватися російською. Антисанітарні умови, в яких проживали люди, обурили працівників санепідемстанції: туалети затоплено, перебої з водою, всі спали в одному приміщенні на підлозі. Над включеними обігрівачами сушилися ковдри та білизна. Адміністрація так і не змогла пояснити, кому належить цей гуртожиток, не було пред’явлено й жодних документів. Невдовзі, після телефонного дзвінка, сюди приїхали представники відомої в області адвокатської контори, яка, за їх словами, нібито надає юридичні послуги іноземним мігрантам. Вони швидко показали документи іноземців. Відтак пан адвокат став обурюватися, чому, мовляв, сюди навідалась міліція. Врешті-решт він відверто заявив: це мій бізнес. Але який резон, якщо все законно, забирати у іноземців документи і зачиняти їх на замок? Та й довідки, видані лікарем про огляд іноземців, попахували "липою". Невже у фірми не знайшлося іншого, кращого приміщення для іноземців? Зрештою, чому адвокатська контора раптом так почала піклуватися про вихідців з азіатських країн, які мігрують у Західну Європу, пропонуючи їм юридичні послуги?