«Між США і Росією все налагодиться, - оголосив минулого тижня в Твіттері президент Трамп. - Свого часу всі схаменуться, і буде міцний мир!»

На сьогодні це одна з небагатьох важливих позицій у зовнішній політиці, від якої він не відмовився і не переглянув після приходу до влади.

За останні кілька тижнів високопоставлені представники його команди з питань національної безпеки неодноразово і дуже різко критикували Росію, використовуючи настільки жорсткі висловлювання, що це призвело до ескалації напруженості між двома країнами і начебто суперечить позиції президента.

Виступаючи з промовою в Організації Об'єднаних Націй, американський представник Ніккі Хейлі накинулася на Росію зі звинуваченнями за її дії в Сирії, запитавши, скільки ще там має загинути дітей, перш ніж Москва задумається і перешкодить сирійському президенту Башару аль-Асаду творити нові злодіяння.

Держсекретар Рекс Тіллерсон звинуватив Росію в «некомпетентності або причетності» до удару із застосуванням хімічної зброї, в результаті якого загинули десятки мирних сирійців.

Директор ЦРУ Майк Помпео (Mike Pompeo), з'явившись на минулому тижні в Центрі стратегічних і міжнародних досліджень (Center for Strategic and International Studies) у Вашингтоні, пішов ще далі, назвавши Москву непримиренним ворогом.

Хоча Трамп неодноразово хвалив російського президента Володимира Путіна, Помпео назвав його «людиною, для якої не існує слова "правдивість"».

Такі заяви створюють плутанину в позиції адміністрації Трампа по відношенню до Росії, через що високопоставлені чиновники, включаючи Хейлі, виявляються в незручному становищі, бо їм доводиться пояснювати, чому Трамп поки ще не вторить їх жорсткій риториці.

Близькі до адміністрації експерти із зовнішньої політики намагаються принизити значення очевидної нестиковки заяв Трампа і його підлеглих з команди національної безпеки, заявляючи, що слова Трампа були невірно витлумачені, щоб показати, що він має намір проявляти м'якість.

«У планах не було нічого такого, що говорило б про намір упадати за росіянами», - сказав віце-президент фонду «Спадщина» з питань зовнішньої та оборонної політики Джеймс Карафано (James Carafano), який працював радником в передвиборному штабі Трампа під час кампанії і після виборів в період передачі повноважень.

«Не думаю, що це можна назвати розворотом на 180 градусів, зміною або відмовою від колишніх позицій», - заявив Карафано. Він зазначив, що рішення Трампа нанести удар по аеродрому в Сирії, де росіяни діяли разом з військами Асада, а також нещодавній рішучий виступ президента на підтримку НАТО свідчать про його готовність кинути виклик Путіну.

«У Трампа нема необхідності виступати з нападками на Росію, і він напевно прагне залишити Путіну можливість для поліпшення відносин з США, - сказав Карафано. - Те, що підлеглі Трампа не повторюють слово в слово його заяви, аж ніяк не означає, що між ними існує розлад».

В останні тижні у Трампа були можливості підкріпити заяви своїх підлеглих. Виступаючи нещодавно на спільній прес-конференції з генеральним секретарем НАТО Йенсом Столтенбергом, Трамп сказав, що відносини з Москвою опустилися «до рекордно низького рівня», проте назвав Росію «сильною країною» і додав: «Подивимося, що з усього цього вийде».

Відповідаючи на питання про зростаючу стурбованість європейців з приводу передбачуваного російського втручання у вибори і про заклики кріпити європейську оборону, Трамп не вважав за необхідне попереджати Кремль про несприятливі наслідки.

«В даний час існує страх і є проблеми, - сказав він. - Але я сподіваюся, що в кінцевому підсумку цей страх і проблеми зникнуть, і світ зможе влаштувати свої відносини. Це була б ідеальна ситуація».

Ставлення Трампа до Росії не стикується з його підходами до інших світових держав і проблем. Наприклад, він погрожував назвати Китай валютним махінатором і скоротити американську допомогу НАТО, хоча в останні тижні відійшов від цих позицій.

Поведінку Трампа по відношенню до Москви також розглядають як свідчення його небажання визнати те, що Росія втручалася в американські вибори і, як одностайно вважають американські спецслужби, намагалася допомогти йому отримати перемогу.

Критики кажуть, що суперечливі заяви і сигнали адміністрації викликають стурбованість за кордоном. Високопоставлений член палати представників демократ Адам Шифф (Adam B. Schiff), що працює в комітеті з розвідки, сказав, що недавно він був присутній в Мюнхені на конференції з безпеки, де «наші союзники піднімали дуже серйозні питання про те, з чого виходить нова адміністрація» .

«Вони вважають, що президент не хоче йти проти Путіна і критикувати його безпосередньо, - заявив Шифф. - І неважливо, що говорять інші члени його кабінету. Якщо вони не чують потрібних слів від президента, вони не вірять, що саме така політика його адміністрації».

Високопоставлені чиновники з адміністрації не можуть пояснити розбіжності в своїх і президентських коментарях, в тому числі, про те, що Росія могла знати про підготовку хімічної атаки Асада.

«Думаю, ми говоримо одне й те саме, проте ЗМІ повідомляють про це по-різному», - сказала недавно Хейлі, даючи інтерв'ю ABC News. Відповідаючи на питання про те, чому Трамп не засуджує Москву, Хейлі заявила: «Можу сказати вам наступне. Президент жодного разу не дзвонив мені, щоб сказати "вистачить критикувати Росію". Він ні разу не давав мені вказівок про те, що і як говорити».

Раднику Трампа з національної безпеки Герберту МакМастеру поставили аналогічні запитання, коли він на цьому тижні давав інтерв'ю АВС. Його запитали, чому президент настільки впевнений, що «все налагодиться, і буде міцний мир».

«Що ж, - пожартував Макмастер, - коли відносини на рекордно низькому рівні, рухатися можна тільки вгору».

Макмастер формує в адміністрації більш войовничу позицію по відношенню до Москви. Він прийшов на зміну Майклу Флінну, який поділяв зацікавленість Трампа в налагодженні більш тісних відносин з Москвою, а потім був звільнений за неправдиві заяви про контакти з російським послом.

Хуан Зарат (Juan Zarate), який працював радником з національної безпеки і давав рекомендації Помпео при затвердженні його на посаді директора ЦРУ, заявив, що в примирних сигналах Трампа на адресу Москви він бачить його прагнення зберегти для адміністрації багатоваріантність дій у відносинах з Росією.

«Такий дисонанс турбує мене в меншій мірі, так як я вважаю, що при подачі сигналів повинна існувати певна гнучкість, - сказав Зарат. - Але в політиці має бути присутня послідовність. На сьогодні вона у нас, схоже, є. Насправді, наша політика стає більш активною і конфронтаційною».

Зарат також зазначив схильність Трампа твердо дотримуватися своїх позицій. «Трампа критикували за його уявну поблажливість щодо Москви. І раптом - о диво! - він не відходить від своєї лінії».

Москва також зауважила суперечливість сигналів адміністрації. Після жорстких обмінів репліками з високопоставленим американськими керівниками російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив на цьому тижні, що Москва буде насамперед прислухатися до сигналів, що виходять від президента.

«Будемо орієнтуватися на те, що в черговий раз підтвердив президент Дональд Трамп ... що він хоче налагодити відносини з Російською Федерацією, - сказав Лавров. - І ми до цього готові».