Неосталінізм інформаційної епохи – ідеологічна основа новітнього китайсько-російського «дивного союзу» (+аудіо)
Неосталінізм інформаційної епохи – ідеологічна основа новітнього китайсько-російського «дивного союзу» (+аудіо)
Ця стаття є коротким, конспективним доповненням до статті «Дивний союз гієни і панди: перспективи взаємодії Росії та Китаю в побудові Великого Мордору»
Для розуміння розвитку російсько-китайської взаємодії треба пам’ятати, що Китайська Народна Республіка заснована у 1949 році завдяки масштабній підтримці сталінського СРСР. КНР розглядалась Сталіним як своєрідне продовження СРСР. Китай отримав від СРСР безпрецедентну військову, економічну, політичну, кадрову допомогу. Відповідно, КНР була створена за сталінською моделлю. Ідеологія маоїзму (офіційна назва «Ідеї Мао Цзедуна») – це той же сталінізм. У псевдосоюзі СРСР–КНР росіяни виступали в ролі «старшого брата».
Коли після смерті Сталіна (1953) в СРСР почалася критика сталінізму, особливо після 1961 року, комуністична влада де-факто сталіністського Китаю це сприйняла як зраду "старшого брата" і пряму загрозу своєму існуванню. Це призвело до різкого охолодження стосунків з СРСР, а радянські комуністи були оголошені зрадниками і ревізіоністами. Однією з причин терору «культурної революції» (1966–1976 рр.), організованого китайськими сталіністами-маоїстами, була фізична ліквідація симпатиків «радянського ревізіонізму».
Конфлікт було залагоджено тільки після розпаду «ревізіоністського» СРСР. Почалася нова ера відносин між Росією і Китаєм. Після 1991 р. ці відносини перейшли від простої нормалізації до добросусідського партнерства, а після 1996 р. – до стратегічної взаємодії. З 1991 року почалося масоване озброєння Китаю російською зброєю – про це у статті Поєднання російських воєнних розробок з китайською індустрією може бути небезпечним – The National Interest (США).
11 березня 2018 р. під час щорічного засідання Народного з'їзду народних представників у Пекіні ухвалено конституційну поправку, яка дає змогу Сі Цзіньпіну залишатися на посаді президента необмежений термін. Високопосадовці та державні ЗМІ почали називати його ідеї «Ідеологія Сі Цзіньпіна». Погляди попередніх лідерів Компартії Китаю теж фіксувалися у конституції партії, але ідеологом визнавали лише її засновника Мао Цзедуна. Усе це свідчить про поступове повернення Китаю до моделі маоїзму-сталінізму в умовах інформаційного суспільства.
У жовтні 2019 року помічник президента РФ Владислав Сурков заявив, що «путінізм» являє собою фактичну ідеологію Росії. У 2020 році Росія проголосила конституційну реформу, внаслідок якої влада має бути зосереджена в руках Путіна на посаді голови Державної ради протягом необмеженого терміну.
Повернення до сталінізму є ідеологічною основою формування Великого Мордору – новітнього китайсько-російського псевдосоюзу, в якому роль «старшого брата» виконуватиме Китай. Згідно з опитуваннями 2019 року, Йосип Сталін є найпопулярнішим в Росії історичним діячем, а головним союзником, після Білорусі, росіяни вважають Китай.
Чому Мордор? Про це у статтях:
- Чому росіяни ототожнюють себе з орками і Мордором – «Svenska Dagbladet» (Швеція)
- Люди і орки, або Як помиритися з Мордором: розгадка загадкової російської душі (+аудіо)
Продовження – Війна тотемів: Велике Міжмор’я проти Великого Мордору
Досліджуємо цивілізаційну антитезу.
- пануванням авторитарно-бюрократичних методів управління державою і суспільством;
- реставрацією напівфеодального закріпачення населення та ізоляцією від навколишнього світу за допомогою «залізної завіси»;
- злиттям партійних і державних органів влади і утворенням особливого класу — партноменклатури;
- обожнюванням сакральної фігури вождя та його культом;
- мілітаризацією економіки та суспільства, перманентною зовнішньою агресією, воєнною експансією;
- жорстким ідеологічним контролем над суспільством і особистістю;
- застосуванням терору та репресій проти населення в «профілактичних цілях»;
- знищення не тільки всіх реальних супротивників, а навіть гіпотетично можливих опонентів правлячого режиму.