Відвертий психопат

Завдяки цим дослідженням вдалося з’ясувати, що психопати (Homo intelis), мають інтелект, але в них відсутня свідомість. Для досягнення мети вони використовують готові шаблони, які можуть бути ефективні як тактичні рішення – в короткостроковій перспективі. Але завжди в стратегічному плані проекти психопатів закінчуються невдачею.

Путін є відвертим психопатом:

«У нього всі типові ознаки психопата: він брехливий, безсовісний, безсоромний, бездуховний, забобонний, імпульсивний, жорстокий, шаблонний, зациклений на минулому, нетворчий, неспроможний до цілісного бачення і стратегічного мислення. Його головна пристрасть – прагнення до повного домінування» [1].

Діяльність за сталінським шаблоном

Актуально розглянути на прикладі одну із характеристик психопатів, а саме – шаблонність їхньої поведінки.

«Пропозиція щодо організації системи колективної безпеки проти можливої агресії Третього Райху пролунала від Британії та Франції ще у квітні 1939 року. 12 серпня до Москви прибули військові місії цих країн, але переговори закінчилися 21 серпня нічим у зв’язку з тим, що радянське керівництво висунуло наперед неприйнятні умови співпраці» [2].

Зупинимось і зауважимо, що з того часу нічого не змінилося. Путін нахабно запропонував українцям прийняти умови Мінських угод, на що, звичайно, не можна було погоджуватись. Продовжимо:

«Радянський представник Климент Ворошилов вимагав права на окупацію Червоною армією Галичини та Віленської області, які входили до складу Польської держави».

23 серпня 1939 року між Німеччиною і Радянським Союзом був підписаний пакт «Молотова-Ріббентропа» про ненапад. Згодом ці держави розділили між собою Польщу.

А далі Сталін готувався здійснити захоплення свого недавнього союзника – Німеччини. Гітлер здійснив превентивний удар і випередив Сталіна лише на декілька годин.

Сучасний «Сталін» – Путін, діє без творчості, за шаблоном «вождя».

«Усі роки окупації Казимиром III Галичини та Волині (з 1349-го року) українські (руські) князі Дмитро і Данило Галицькі вели жорстоку боротьбу за свої землі. Польські влада, церква і хроністи саме й приховували та досі приховують оте незаконне завоювання Галичини й Волині у 1349 році та довгу виснажливу війну українських князів й українських людей за свої землі. Вони бажали видати нас світові отакими безхребетними безбатченками, а Московія їх у цьому підтримувала.

Саме про те свідчить чергова пропозиція кегебіста Путіна полякам розділити сучасну Україну по Дніпру. Та поляки, навчені минулим досвідом, добре розуміють, що Москва на цьому не зупиниться – наступними будуть вони. Москва уже ділила Польщу не один раз» [3].

Ті ж самі шовіністичні ідеї штовхають московського психопата до краху, які спонукали «вождя» до розв’язання Другої світової війни. Однак в руках Сталіна уже була Україна. Щоб реалізувати маразматичні ідеї свого психопатичного попередника, Путіну потрібна Україна.

«19 серпня 1939 року Сталін публічно висловився про необхідність підштовхнути Європу до масштабної війни, яка б стала увертюрою до «світової революції...

Якщо ми укладемо договір про взаємодопомогу з Францією і Великою Британією, Німеччина відмовиться від Польщі. Війна буде відвернена... Якщо ж ми приймемо пропозицію Німеччини про укладення пакту про ненапад, вона, звичайно, нападе на Польщу, і втручання Франції та Англії у цю війну стане неминучим. Західна Європа зазнає серйозних збурень та розрухи... ми зможемо сподіватися на наш успішний вступ у війну. Досвід двадцяти останніх років показує, що в мирний час неможливо мати в Європі комуністичний рух настільки сильний, щоб більшовицька партія змогла захопити владу. Диктатура цієї партії стає можливою лише в результаті великої війни. Ми зробили свій вибір, і він зрозумілий» [4].