Це велике мистецтво, обернути будь-які негативні події собі на користь. Як казав Дейл Карнегі: «Якщо тобі дістався лимон – зроби собі лимонад!». В умовах, коли росіяни нищать нашу промисловість, ми можемо голосити, а після того, як їх проженемо – почати відтворювати те, що було. А можемо скористатися новою реальністю і на місці знищеної старої промисловості почати творити нову, передову.

Раджу вам спочатку подивитися відео Назара Мухачова, де він виловлює думки дуже схожі з тими, які хотів висловити я. Тому я просто трохи доповню його.

Ви знаєте, як буває важко позбутися старих речей, механізмів, приладів, які вже є застарілими й недосконалими, проте ще продовжують працювати – хоча й не дають такого ефекту, який могли б дати нові.

При переході від індустріального суспільства до постіндустріального, виробництво не зникає. Але воно стає іншим – більш досконалим, більш економічним, більш «дружнім» до природи та людини, менше енергозалежним, більш гнучким тощо.

В Україні значна частина промисловості є ще радянською спадщиною, яка більш-менш працює. Вже давно назріла необхідність замінити чималу частину цієї промисловості на сучасну. Але олігархам було не до цього – якось працює, то й хай собі працює.

Зараз росіяни намагаються перетворити Україну на «випалену землю», знищують все, до чого можуть дотягнутися. Зокрема й стару промисловість.

Тому тільки від нас залежить, чи будемо ми на «розчищеному місці» відтворювати стару промисловість, чи одразу почнемо створювати сучасне, досконале виробництво.