Насправді, нічого в тому екстраординарного нема. Про початок українського дубляжу закордонних фільмів і про те, що першою ластівкою тут буде американська повнометражна анімація «Тачки», було відомо давно. Але все ж таки роки стовідсоткового, тотального панування російськомовних копій далися взнаки. Імовірність появи українських дублів до останнього моменту здавалася нульовою. Але ж — ось...

Щодо самого мультфільму, то він, звичайно, не є аж надто великою кінематографічною подією. Цілком професійний комерційний продукт, у міру порожній, у міру дотепний. Зроблений за тим же принципом, за яким зараз женуть кілометри анімації в Голівуді, коли в мультфільм із максимальною впізнаваністю просто переносяться всі прийоми великого ігрового кіно з живими акторами. Тобто композиція кадру імітує ракурси й рухи камери на операторському візку чи крані, пейзажі промальовуються з майже фотографічною точністю, сценарії й діалоги теж цілком нагадують відповідний продукт для «дорослих» жанрів. Молодий і самовпевнений спортивний автомобіль, маленьке містечко провінційних автівок, старе й мудре авто, молода приваблива автівка-юрист, шлях до порозуміння через терни взаємних образ, дружба й любов — це добре, а перемога за будь- яку ціну — це погано; одним словом, традиційний набір готових до вжитку жартів і моральних істин. Проте ж оцінювати фільм у даному випадку треба двопланово...

Отже, дублювання було здійснене цілком професійно. Щоправда, на початку склалося враження, що актори інколи просто не встигають за американською скоромовкою — якісь фрази просто скукоживалися, не проінтоновані як слід. Проте досить швидко все налагодилося. І всі сцени в містечку — в яких, власне, й розгортається основний сюжет — уже звучали як слід. І Остапу Ступці, й Ользі Сумській удалися їхні партії — спортивного молодика-нахаби й тої бірюзової автівки відповідно. Усі ці хвалькуваті вигуки, пустотливі чи серйозні інтонації — все як слід, саме такими голосами ці персонажі й повинні говорити. А окремим успіхом — і тут я не буду оригінальним — слід вважати, безумовно, Сирника-буксирника, озвученого майстром дублювання з багаторічним стажем Юрієм Ковальчуком. Цей колорит, цю розкішну простонародність треба чути!.. А втім, усім мальованим героям дібрані свої мовні характеристики. Просто в Сирника, ще й завдяки таланту Ковальчука, вона найяскравіша. Від того, як він каже щось на кшталт «пішли трактори шугати», стає смішніше, ніж навіть від епізодів, що слідують потім.

І тут, безумовно, варто відзначити якісну робота перекладача — Олекси Негребецького (в його доробку серіал «Альф»). Саме він наблизив мову героїв до впізнаваного нами колориту, розкидав такими собі іскрами фразочки типу «клянусь Оболонськими гаражами» або «я таких доріг і в Києві не бачив», і дав кожному своє мовне обличчя...

Отже, перша спроба — цілком вдала. Ще й з огляду на те, що, нарешті, хоч на одному фільмі вухо відпочило від цього манірного, пересолодженого російського дублювання, часто-густо схожого на суміш дешевої театральної антрепризи й «Сміхопанорами»...

Звичайно, хочеться сподіватися, що українського дублювання буде більше. І що воно буде таким само якісним. І що прокатники охоче братимуть копії державною мовою. І не будуть ставити їх на ранкові невідвідувані сеанси. І не писатимуть на афішах спеціальні попередження про мову дубляжу.

Шлях довгий, важкий.

Але, нарешті, на нього вступили.


Дмитро ДЕСЯТЕРИК, «День»

-------------------------------
В тему:

Природний закон, або як нам українізувати українців (програма дій)

Читацький клуб “Перехід-IV”: Брахманат Вишня Борія

Навіщо українським можновладцям українська мова?

Оскал федералізму

Припиняємо надання незаконної переваги за мовною ознакою!

Не говориш українською — менше живеш!

Позичена самобутність

Засіб від шпигунів

Національна мобілізація на боротьбу зі СПАМом

Україні потрібен новий Сенсар

Мова і війна

Арійський стандарт

Які мови в Україні потребують особливого захисту