Мартін Борман

Уже в 1920 році, в рік заснування Націонал-соціалістичної німецької робітничої партії (NSDAP), в її програмі було заявлено, що вона «представляє точку зору позитивного християнства». Проте очищення Євангелія від фарисейських вставок було здійснено тільки в наш час - виходом в світ книги Ігоря Каганця «Пшениця без куколю» (2006).

Для перехоплення управління ворог використовує слабкості лідерів. Такими можуть бути фізичні недоліки, фінансова скрута, надмірна довірливість, комплекс неповноцінності.

Готуючи заснування НДІ Третього Райху, ми створили 13 фільмів-розслідувань.

Сьогодні, 1 жовтня 2018 року, в 72-гу річницю закінчення Нюрнбергського процесу Міжнародного Військового Трибуналу, доцільно розглянути питання: чому Еріх Кох не був притягнутий до відповідальності за злочини, здійснені в Українській РСР в період 1941-1944 рр. коли він обіймав посаду райскомісара України?

Ми маємо обгрунтовані твердження і підозри, що Борман і Кох були радянськими агентами. Але ні довести це на 100 відсотків, ні заперечити цього остаточно ми не можемо. Радянські архіви і далі залишаються під замком. Однак логіка їх діяльності підказує: вони обидва працювали на Сталіна, на Радянський Союз.

Борман і Кох здійснювали саботаж політики Третього Райху щодо України. В цьому їм несвідомо допомагали бандерівці і, тільки вже свідомо, червоні партизани, головним завданням яких були терор проти мирного населення і взаємне нацьковування німецької влади та місцевих націоналістів.

Репресивна політика Третього Райху проти слов’ян і євреїв була організована Борманом – агентом Сталіна. Головним виконавцем цієї промосковської політики був Еріх Кох – рейхскомісар України, ставленик Бормана.

Репресивна політика Третього Райху проти слов’янського і єврейського населення була інспірована і організована Мартіном Борманом – головним агентом Сталіна. Військові злочини проти мирного населення не були спричинені ідеологією націонал-соціалізму, а були нав’язані іззовні.

«Він був головним ініціатором знищення євреїв і слов’ян, зіграв вирішальну роль в програмі вивезення до Німеччини слов’ян-робітників» (Енциклопедія «Britannica», т. 2, с. 390). Додано аудіоверсію статті.

У щойно захопленому німецькою армією Львові у приміщенні «Просвіти» за підтримки батальйону «Нахтігаль» всупереч військовому і політичному керівництву Третього Райху бандерівці несподівано для всіх оголосили відновлення Української Держави. Ця подія досі є одним з найбільш суперечливих і незрозумілих фактів української історії.

Згідно з планом "Гроза", вторгнення армії СРСР в Європу було заплановане на вечір 22-го червня 1941 року. Про це розповідає український 5-серійний документальний фільм режисера Ігора Кобрина «1941. Заборонена правда» (рос. «1941. Запрещённая правда») виробництва студії «Телекон». Прем'єра фільму відбулася 7 лютого 2013 року на телеканалі «Україна».

Дедалі більше джерел вказує на те, що агентом Вертером, який дістав для розвідки СРСР документи, що змінили хід війни, міг бути обергрупенфюрер СС Мартін Борман. Ще 14 років тому журналіст з Нью-Йорка, лауреат Пулітцерівської премії Льюїс Кілзер у своїй книзі «Зрадив Гітлера» зробив це припущення. Він дослідив секретні документи нацистських спецслужб в архіві Міністерства оборони США.

Твердження комуністичної пропаганди про те, що ОУН була спеціально зруйнована німецькими спецслужбами, безпідставні. Правдою тут є тільки те, що агент НКВД Ріхард Яри для творення диверсійного «Проекту Бандера» використав «втемну» німецьку військову розвідку (Абвер). Головною метою цього проекту було руйнування політичного і військового союзу між Україною і Німеччиною. Для цього потрібно було наочно продемонструвати німцям, що українці політично ненадійні, тож їх озброювати дуже небезпечно. Демонстрація «ненадійності українців» мала бути яскравою і переконливою.