Німеччина

Виступаючи на прийомі у Великому Кремлівському палаці з нагоди 70-річчя перемоги у Сталінградській битві (2013 р.), президент РФ Володимир Путін, зокрема, сказав: «Ми повинні зробити все, щоб пам'ять про Сталінград, правда про нього ніколи не згасали ...». Однак, про деякі моменти Сталінградской битви на офіційних урочистостях не прозвучало ні слова! Керуючись настановою президента РФ розповімо «незручну правду» про Сталінград...

30 січня 1933 року райхспрезидент Німеччини Пауль фон Гінденбург призначив Адольфа Гітлера райхсканцлером… Ця подія відбулася 84 роки тому, але її наслідки актуальні й сьогодні.

Солдати Бундесверу готуються до початку місії із укріплення сил НАТО на східних рубежах Альянсу у Литві. Президентка Литви називає їх прибуття "історичним поворотом". Близько півтисячі німецьких солдатів є частиною нової стратегії НАТО зі стримування Росії. Бундесвер командуватиме місією у Литві, до якої доєднаються ще півтисячі військових з Нідерландів, Бельгії та Норвегії.

Він натякнув, що через наплив в ЄС сумнівних мігрантів може бути заборонений безвізовий в'їзд у США для громадян європейських країн. Обраний президент також пообіцяв повністю змінити ставлення своєї країни до Брекзиту.

У Третьому Райху Різдво ніхто не забороняв і не намагався замінити його якимось партійним націонал-соціалістичним святом. Різдвяна ялинка прикрашалася як традиційними іграшками, так і іграшками з націонал-соціалістичною символікою.

У Берліні музей представив останнє місце, де жив Гітлер. Відвідування копії фюрербункера є частиною екскурсії, яка починається в бомбосховищі.

Ця спеціальна зброя була створена для СС і так як область використання пряжки-пістолета була дуже обмежена, то їх було випущено досить мало. Існує дві модифікації пряжок-пістолетів – двоствольна (7,65 калібр) і чотириствольна (5,6 калібр).

1. Запропонувати НКВС СРСР: 1) справи про 14 700 колишніх польських офіцерів, чиновників, поміщиків, поліцейських, розвідників, жандармів, осадників і тюремників, що перебувають у таборах для військовополонених, 2) а також справи про арештованих, що знаходяться в тюрмах західних областей України і Білорусії в кількості 11000 чоловік – членах різних к-р шпигунських і диверсійних організацій, колишніх поміщиків, фабрикантів, колишніх польських офіцерів, чиновників і перебіжчиків розглянути в особливому порядку, із застосуванням до них вищої міри покарання – РОЗСТРІЛУ !.

«Памятка для войск. Десять заповедей при обращении с русскими» – унікальний архівний документ, «Пам'ятка для військ. Десять заповідей при поводженні з російськими »переклад захопленого німецького документа, зроблений військовими перекладачами розвідувального відділу армії і засвідчений помічником начальника 4 відділу Розвідувального управління Генерального штабу Червоної Армії старшим лейтенантом «Ветров». Документ свідчить про лояльність військового командування Вермахту до населення Радянського Союзу навіть в найважчі часи поразок для Третього Рейху.

«Тов. Жуков, під час перебування Головкомом групи Радянських окупаційних військ у Німеччині, допустив вчинки, що ганьблять високе звання члена ВКП(б) і честь командира Радянської Армії. Будучи повністю забезпечений з боку держави всім необхідним, тов. Жуков, зловживаючи своїм службовим становищем, встав на шлях мародерства, зайнявшись присвоєнням і вивезенням з Німеччини для особистих потреб великої кількості різних цінностей…» ( З ПОСТАНОВИ Політбюро ЦК ВКП(б) «Про т. Жукова Г.К. Маршала Радянського Союзу» / П61 / 84. 20 січня 1948 р.)

Сьогодні можна з упевненістю стверджувати, що Культ Великої Перемоги (побєдобєсіє) досяг своєї завершальної стадії на шляху перетворення в релігію – віруючих не здатні переконати навіть справжні історичні документи, авторів яких (сталінського Головного військового прокурора) при всьому бажанні не можна звинуватити в упередженості або бажанні «очорнити великий подвиг радянського народу». «Релігія Великої Перемоги» - це дійсно релігія, що сформувалася і для якої справжні історичні документи навіть сталінської епохи не мають ніякого значення. Ми у відправленні цього громадянського культу і раніше не брали участь, і тепер не збираємося, оскільки вважаємо за краще критичний аналіз дійсності, який основні символи Віри у Великій Вітчизняній Війні, на жаль, не проходять.

Генерал-майор Олексій Сіднев в 1948 році був викликаний в Кремль на доповідь. Доповідав Сталіну про стан справ. Сталін виглядав дуже задоволеним і двічі схвально кивнув. Закінчивши доповідь, воєначальник зам'явся. Сталін запитав: "Ви хочете ще що-небудь сказати?" - Так, у мене особисте питання. У Німеччині я відібрав деякі цікаві для мене речі, але на контрольному пункті їх затримали. Якщо можна, я просив би повернути їх мені. - Це можна. Напишіть рапорт, я накладу резолюцію. Генерал-майор витяг з кишені заздалегідь заготовлений рапорт. Сталін наклав резолюцію. Прохач почав гаряче дякувати. "Не варто подяки", - зауважив Сталін. Прочитавши написану на рапорті резолюцію: "Повернути майору його барахло. Й. Сталін", - генерал звернувся до Верховного, - "Тут описка, товариш Сталін. Я не майор, а генерал-майор". "Ні, тут все правильно, майор", - відповів Сталін. Надалі начальник оперсектора НКВД Тюрінгії Григорій Бежанов, начальник оперсектора НКВД Саксонії Сергій Клепов, начальник оперативного сектора МВС по Берліну генерал-майор Олексій Сіднев, були заарештовані і засуджені.

Після «Криголама» був «День «М», люті нападки комуністів і нові книги Віктора Суворова, полеміка між його прихильниками і противниками ... У мене ж з першого прочитання «Криголама» залишилося бажання знайти радянські військові карти 1941 року. Карти ВТОРГНЕННЯ. Цікавість губить кота!

«…Перемога в Польщі, досягнута виключно силами німецької армії, спонукала мене знову звернутися до західних держав з мирними словами. Вони були відхилені міжнародними та єврейськими паліями війни. Але причина їхнього відхилення вже тоді полягала в тому, що Англія все ще сподівалася, що їй вдасться мобілізувати проти Німеччини європейську коаліцію, включаючи балканські країни і Радянську Росію. У Лондоні вирішили направити послом в Москву містера Криппса. Він отримав чітке завдання за будь-яких обставин відновити відносини між Англією і Радянською Росією і розвивати їх в англійських інтересах. Про прогрес цієї місії повідомляла англійська преса, якщо тактичні міркування не змушували її до мовчання». (Із Звернення Адольфа Гітлера до німецького народу у зв'язку з початком війни проти Радянського Союзу, 22 серпня 1941 р.)

Я став стежити за кожним рухом нашого великого противника на Сході. З квітня по травень я, можна сказати, безперервно знаходився на спостережному пункті і відстежував всі процеси, сповнений рішучості в будь-який момент, як тільки мені стане ясно, що противник готується до наступу, в разі необхідності випередити його на 24 години. В середині червня ознаки стали загрозливими, а в другій половині червня не залишилося ніяких сумнівів в тому, що мова йде про тижні або навіть дні. І тоді я віддав наказ виступити 22 червня. Повірте мені, старі товариші, це було найважче рішення за все моє життя, рішення, про яке я знав, що воно втягне нас в дуже важку боротьбу, але сподівався, що шанси виграти її тим більші, чим швидше ми випередимо іншу сторону. Адольф Гітлер ( з промови перед своїми старими соратниками в пивній Левенбройкеллер в Мюнхені, 8 листопада 1941 року).