Апостоли Ісуса: галілеяни чи юдеї? (+аудіо)

Аудіоверсія статті: Апостоли Ісуса: галілеяни чи іудеї?

Почнемо з того, що галілеяни та юдеї були цілком окремими народами. Вони належали до різних рас — перші були арійцями, другі — семітами. Слово «Гальлея» — це інше прочитання слова «Галлія». А галілеяни — це ті ж самі гали, яких ще називають кельтами. Гали походять з України — стверджує авторитетний «Біблійний довідник» Генрі Геллея. Це ж саме говорять науковці. Мала Азія, там де зараз Туреччина, в давнину була населена галлами, тому одна її частина навіть називалася Східною Галлією.

Євангеліє розповідає, що галілеяни були завзятими рибалками та хліборобами, масово розводили свиней. Мабуть, любили сало з хлібом. Займалися бджолярством, вирощували льон. З юдеями в них були напружені стосунки, зокрема й через те, що семіти вважають свиню нечистою твариною. Змішані шлюби між ними були заборонені. Під час воєнного походу на Галілею в 2 ст. до н. е. одного з маккавейських князів, всіх тамтешніх юдеїв довелося переселити в Юдею. Якби цього не зробили, то галілеяни їх би потім просто вирізали — в покарання за воєнні злочини їхніх одноплемінників. У 26 році юдеям було категорично заборонено поселятися в Тиверіаді — новій столиці Галілеї. Державною мовою Галілеї була гелленська (давньогрецька). Цією мовою також карбували написи на галілейських монетах, нею писали юридичні документи.

Галілеяни й юдеї радикально відрізнялися звичаями та світоглядом. Благодатна земля Галілеї з її Галілейським морем і Ярданом («ярою водою») разюче відрізнялась від суворої напівпустельної Юдеї з її Мертвим морем. Ці країни не мали навіть спільного кордону — між ними була Самарія. Самаряни та юдеї також ворогували протягом століть. В євангельські часи Юдеєю правив римський намісник Понтій Пилат, а Галілеєю — Герод Антипа.

Всі апостоли, за винятком Юди, були з Галілеї. Петро й Андрій були рибалками в Капернаумі, а походили з сусіднього міста Витсайда. Яків та Іван, двоюрідні брати Ісуса, сини Заведея і Саломії (рідної сестри Діви Марії) також були рибалками з Капернауму. До речі, Заведій («заспівувач», «заводіяка», «задерій») — це поширене українське прізвище. Симон Кананій походив з Кані Галілейської. Українське слово «каня», або «канюк» позначає рід яструбів (порівняйте з нашими «пташиними топонімами» Сокіл, Орел, Курськ, Лебедин). Схоже, що Діва Марія була родичкою цього Симона, бо керувала на його весіллі. Саме там на прохання матері Ісус здійснив своє перше чудо — перетворив воду на вино. З Кані походив і Натанаїл, син Толомея (Птолемея). Матвій був збирачем податків на митниці в Капернаумі. Филип також походив з Витсайди. Немає жодних підстав сумніватися, що Яків Алфеїв, Хома і Тадей також були галілеянами. Всі апостоли мали арійські імена. Юдеєм був лише Юда Іскаріот. Ось як про нього пише «Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона»: «Він був єдиним юдеєм серед апостолів, які всі були галілеянами, і виправдав собою давнє прислів’я "галілеянин любить честь, а юдей — гроші"».

Ісус, Діва Марія і всі їхні родичі також були галілеянами. Дім святого Йосипа був у Назареті. Цей топонім означає «спостережний пункт», «місце щоб назирати». Справді, з околиці цього міста відкривається широка панорама Галілеї. Згідно з церковним переданням, матір Ісуса походила з міста Сепфоріс, яке до 25 року н. е. було столицею Галілеї. Воно розташовувалось на відстані 5 км від Назарета, то ж цілком природно, що Йосип одружився на дівчині з сусіднього поселення. Скоріше всього, що саме тут — в батьківській хаті — і народився Ісус. Його називали не інакше, як Галілеянином або Ісусом з Назарета. Туринська плащаниця зберегла його фотографію: Ісус був людиною європейського типу з атлетичною статурою, зростом 180 см, світлокаштановим волоссям і шляхетним виразом обличчя. Так виглядали кельти-галли-галілеяни, що були високими, русявими, білошкірими, з сильно розвиненою мускулатурою. Вони були відчутно вищими в порівнянні з юдеями. Згідно з даними археології, середній зріст тодішніх семітів Юдеї не перевищував 160 см (середній зріст нинішніх євреїв 162—165 см).

Ці та інші результати ретельних досліджень викладені в моїй книзі «Пшениця без куколю. Хрестове Євангеліє без вставок і спотворень» (2006). Численні посилання на першоджерела і детальний коментар на 568 сторінках дозволяють читачу самому все перевірити і зробити власні висновки. «Пшениця без куколю» стала переможцем інтернет-голосування «Книжка року Бі-Бі-Сі 2006». 

Остання грандіозна знахідка — це розкопаний ізраїльськими вченими у жовтні 2005 року найдавніший у світі хрестиянський храм поблизу галілейського міста Мегіддо, що в 15 км від Назарета. Його підлога щедро прикрашена трипільськими орнаментами, безкінечниками-меандрами і атакуючими (за годинниковою стрілкою) арійськими сваргами. Це сакральний символ Центру, навколо якого обертається Всесвіт. Атакуюча сварга-свастя-свастика була символом Ісуса Хреста аж до Середньовіччя.