Унікальні поховання висоцької культури XIII - початку XII століття до н.е. знайшли біля села Жукова Бережанського району Тернопільської області львівські археологи під керівництвом кандидата історичних наук, наукового співробітника відділу археології Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України Миколи Бандрівського.
Йдеться, насамперед, про культове перепоховання черепа, наповненого вугіллям, з ритуальними посудинами навколо нього, - розповідав Микола Бандрівський кореспонденту “ВЗ”. - Таке знайшли в Україні вперше. Культ перепоховання черепів окремо від тіла був поширений у стародавній Європі в період раннього заліза, а назагал практикувався по всій земній кулі. (Черепи знаходили, зокрема, у верхньодунайському регіоні). Але у висоцькій культурі, поширеній між верхів’ями Збруча, Західного Бугу та Дністра, сакральні маніпуляції робили з головами лише привілейованих осіб. Простолюдини не мали посмертного доступу до очищувального вогню - їх просто ховали у землю. Для порівняння, у лужицькій культурі (XIV – IV ст. до н.е., територія Сілезії, Повіслення тощо) спалювали і багатих, і бідних.
- Раніше біля села Петрикова Тернопільської області ми віднайшли поховання, в якому вбитий стрілою чоловік тримав у руках над серцем… череп дитини без лицевих кісток та щелеп. Була й традиція, дитячі черепи класти біля лівого плеча загиблого. Усе це залежало від обставин, за яких людина пішла з життя, та від її соціального статусу. Ну а якщо височанин одружувався з вогнепоклонницею, після його смерті жінку спалювали, і її прах клали у шкіряному чи берестяному футлярі на груди чоловікові чи йому в долоню, яку той тримав внизу живота. (Перепалені кістки могли й зсипати в урну, яку також ставили чоловікові на груди).
Серед височанських чоловіків траплялися справжні велети, які мали ідеальну атлетичну будову тіла і зріст від 1 м 80 см до 2 м 5 см (найбільшого знайшли та описали ще Михайло Грушевський та Ізидор Шараневич). Втім, мало хто з них переживав межу 40-45 років. Так цього разу ми знайшли біля Жукова не менш унікальне поховання 24-річного чоловіка, який статурою легко затьмарив би обох Кличків. Схоже, його поховали у родовий гробівець, в якому до того, ймовірно, спочивала жінка віком приблизно 50 років. Згодом її кістки склали в ногах у хлопця. Наразі нам вдалося відкопати вісім височанських поховань. Це доводить, що ця культура мала значно ширший ареал, ніж вважалось раніше.
У тексті Доброї Новини виявлена прихована «Мова Сонця» – на це вказують 10 індикаторів. Читання Євангелія на Сенсарі – найпотужніша практика формування ельфійської свідомості.
Давні велетні з території України зростом і статурою затьмарюють Кличків
Світ:
Спецтема:
Унікальні поховання висоцької культури XIII - початку XII століття до н.е. знайшли біля села Жукова Бережанського району Тернопільської області львівські археологи під керівництвом кандидата історичних наук, наукового співробітника відділу археології Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України Миколи Бандрівського.
Йдеться, насамперед, про культове перепоховання черепа, наповненого вугіллям, з ритуальними посудинами навколо нього, - розповідав Микола Бандрівський кореспонденту “ВЗ”. - Таке знайшли в Україні вперше. Культ перепоховання черепів окремо від тіла був поширений у стародавній Європі в період раннього заліза, а назагал практикувався по всій земній кулі. (Черепи знаходили, зокрема, у верхньодунайському регіоні). Але у висоцькій культурі, поширеній між верхів’ями Збруча, Західного Бугу та Дністра, сакральні маніпуляції робили з головами лише привілейованих осіб. Простолюдини не мали посмертного доступу до очищувального вогню - їх просто ховали у землю. Для порівняння, у лужицькій культурі (XIV – IV ст. до н.е., територія Сілезії, Повіслення тощо) спалювали і багатих, і бідних.
- Раніше біля села Петрикова Тернопільської області ми віднайшли поховання, в якому вбитий стрілою чоловік тримав у руках над серцем… череп дитини без лицевих кісток та щелеп. Була й традиція, дитячі черепи класти біля лівого плеча загиблого. Усе це залежало від обставин, за яких людина пішла з життя, та від її соціального статусу. Ну а якщо височанин одружувався з вогнепоклонницею, після його смерті жінку спалювали, і її прах клали у шкіряному чи берестяному футлярі на груди чоловікові чи йому в долоню, яку той тримав внизу живота. (Перепалені кістки могли й зсипати в урну, яку також ставили чоловікові на груди).
Серед височанських чоловіків траплялися справжні велети, які мали ідеальну атлетичну будову тіла і зріст від 1 м 80 см до 2 м 5 см (найбільшого знайшли та описали ще Михайло Грушевський та Ізидор Шараневич). Втім, мало хто з них переживав межу 40-45 років. Так цього разу ми знайшли біля Жукова не менш унікальне поховання 24-річного чоловіка, який статурою легко затьмарив би обох Кличків. Схоже, його поховали у родовий гробівець, в якому до того, ймовірно, спочивала жінка віком приблизно 50 років. Згодом її кістки склали в ногах у хлопця. Наразі нам вдалося відкопати вісім височанських поховань. Це доводить, що ця культура мала значно ширший ареал, ніж вважалось раніше.
В тему:
У Китаї знайдено мумію шамана, що помер 2800 років тому
Олександр Поліщук: «Це дивовижний артефакт Трипільської цивілізації!»
Учені змоделювали Великий Потоп 8 тисячоліть тому
Підводні дослідники знайшли нові докази Великого потопу
Трипільські витоки містобудівних традицій у давніх слов’ян
Сенсаційне відкриття зробили археологи із Запоріжжя
Зверніть увагу
Євангельський Сенсар, ельфійська мова і як нам її опанувати за один рік