Археологи під керівництвом Амихая Мазару (Amihai Mazar), професора Інституту археології Єрусалимського університету (Institute of Archaeology — Hebrew University of Jerusalem), під час розкопок у районі древнього міста Тель-Рехів (Tel Rehov Excavations) знайшли залишки пасіки, які виявилися самими древніми на території Близького Сходу.
Тель-Рехів вважається одним з міст, що відігравали важливу роль в історії Близького Сходу. У наш час воно перебуває в руїнах, але вчені постійно одержують про нього нові відомості завдяки розкопкам. Цим літом археологи виявили древню пасіку, що складається із трьох десятків практично неушкоджених вуликів. Їх, за оцінкою фахівців, на цій території було набагато більше — до сотні.
Вулики являють собою циліндричні ємності довжиною близько 80 сантиметрів і діаметром порядку 40, зроблені з суміші необпаленої глини й соломи. Вулики покладені один на одного горизонтально в три ряди. Як сказали досвідчені пасічники, що відвідали місце розкопок, це господарство могло приносити у свій час до півтони меду щорічно.
За словами професора Мазару, дані радіовуглецевого аналізу показують, що вулики виготовлені в IX-X столітті до нашої ери. Тож виходить, перед нами найдревніша знахідка такого роду, зроблена на Близькому Сході.
Тель-Рехів знаходиться в 5 км від Скіфополя, в північній частині Йорданської долини. З 4 тис. до н. е. ця земля була заселена індоєвропейським народом ханаанців. Після 12 ст. до н.е. вона була заселена филистимлянами, а згодом галілеянами (галами-кельтами) — вихідцями з Північного Надчорномор’я. Це були арійські народи. Підтвердженням цьому є виявлений археологами в тім же місці вівтар, прикрашений фігурками богинь родючості. Це свідчить про те, що древні пасічники користувалися арійськими ритуальними практиками, щоб поліпшити збір меду та воску.
Вид одного з рядів східної сторони пасіки. До речі, дослідники виявили усередині вуликів фрагменти бджіл і шматочки воску й уже приступили до біологічного аналізу цих знахідок (фото із сайту rehov.org)
Відзначимо, що в античному світі бджільництво було досить розвинене, мед використовувався не тільки в їжу, але також у лікувальних цілях і як релігійний атрибут.
Євангеліє розповідає, що коли Ісус після воскресіння зустрівся з апостолами в Галілеї і попросив їсти, то «вони подали Йому кусень хліба і стільникового меду» (Лука 24.42). Із бджолиного воску робили також таблички для письма. Однак нічого подібного до даної знахідки як по стародавності, так і по досконалості виконання дотепер ученим не вдавалося виявити. «Можна сказати, що відмінне бджільництво було частиною добре розвинутої промисловості висококультурного міста» — говорить професор Мазар. У період, про який ідеться, в Тель-Рехові проживали близько 2 тисяч жителів.
Розкопки в Тель-Рехові були розпочаті в 1997 році професором Мазаром при участі професора Джона Кампа з Університету Міннеаполіса (штат Міннесота). Були виявлені різні культурні шари, починаючи від 12-й ст. до н. е. і аж до завоювання країни ассірійцями в 8-й ст. до н. е.
Знайдені при розкопках Тель-Рехова зерна пшениці й олійні кісточки були передані в Університет Гронінгена на радіометричний аналіз, що дозволяє з великою точністю встановити вік історичного експоната. Результати аналізу свідчать про те, що два шари раскопочної ділянки майже напевно належать до 10-го ст. до нової ери.
За матеріалами сайтів membrana.ru, jewish.ru, base.ijc.ru та інших інтернет-джерел
У тексті Доброї Новини виявлена прихована «Мова Сонця» – на це вказують 10 індикаторів. Читання Євангелія на Сенсарі – найпотужніша практика формування ельфійської свідомості.
Найдавнішу пасіку відкопали поблизу Скіфополя в Галілеї
Світ:
07091101e.jpg
Тель-Рехів вважається одним з міст, що відігравали важливу роль в історії Близького Сходу. У наш час воно перебуває в руїнах, але вчені постійно одержують про нього нові відомості завдяки розкопкам. Цим літом археологи виявили древню пасіку, що складається із трьох десятків практично неушкоджених вуликів. Їх, за оцінкою фахівців, на цій території було набагато більше — до сотні.
Вулики являють собою циліндричні ємності довжиною близько 80 сантиметрів і діаметром порядку 40, зроблені з суміші необпаленої глини й соломи. Вулики покладені один на одного горизонтально в три ряди. Як сказали досвідчені пасічники, що відвідали місце розкопок, це господарство могло приносити у свій час до півтони меду щорічно.
За словами професора Мазару, дані радіовуглецевого аналізу показують, що вулики виготовлені в IX-X столітті до нашої ери. Тож виходить, перед нами найдревніша знахідка такого роду, зроблена на Близькому Сході.
Тель-Рехів знаходиться в 5 км від Скіфополя, в північній частині Йорданської долини. З 4 тис. до н. е. ця земля була заселена індоєвропейським народом ханаанців. Після 12 ст. до н.е. вона була заселена филистимлянами, а згодом галілеянами (галами-кельтами) — вихідцями з Північного Надчорномор’я. Це були арійські народи. Підтвердженням цьому є виявлений археологами в тім же місці вівтар, прикрашений фігурками богинь родючості. Це свідчить про те, що древні пасічники користувалися арійськими ритуальними практиками, щоб поліпшити збір меду та воску.
Вид одного з рядів східної сторони пасіки. До речі, дослідники виявили усередині вуликів фрагменти бджіл і шматочки воску й уже приступили до біологічного аналізу цих знахідок (фото із сайту rehov.org)
Відзначимо, що в античному світі бджільництво було досить розвинене, мед використовувався не тільки в їжу, але також у лікувальних цілях і як релігійний атрибут.
Євангеліє розповідає, що коли Ісус після воскресіння зустрівся з апостолами в Галілеї і попросив їсти, то «вони подали Йому кусень хліба і стільникового меду» (Лука 24.42). Із бджолиного воску робили також таблички для письма. Однак нічого подібного до даної знахідки як по стародавності, так і по досконалості виконання дотепер ученим не вдавалося виявити. «Можна сказати, що відмінне бджільництво було частиною добре розвинутої промисловості висококультурного міста» — говорить професор Мазар. У період, про який ідеться, в Тель-Рехові проживали близько 2 тисяч жителів.
Розкопки в Тель-Рехові були розпочаті в 1997 році професором Мазаром при участі професора Джона Кампа з Університету Міннеаполіса (штат Міннесота). Були виявлені різні культурні шари, починаючи від 12-й ст. до н. е. і аж до завоювання країни ассірійцями в 8-й ст. до н. е.
Знайдені при розкопках Тель-Рехова зерна пшениці й олійні кісточки були передані в Університет Гронінгена на радіометричний аналіз, що дозволяє з великою точністю встановити вік історичного експоната. Результати аналізу свідчать про те, що два шари раскопочної ділянки майже напевно належать до 10-го ст. до нової ери.
За матеріалами сайтів membrana.ru, jewish.ru, base.ijc.ru та інших інтернет-джерел
В тему:
У Галілеї неподалік міста Мегідо віднайшли арійський хрестиянський храм
Дивна давня легенда
Знайди хоч один доказ, що Ісус не був українцем
Хрестос чи Христос? Відповідь дає Синайський кодекс IV століття
Арії, арійці, трипільці
Галли — кельти
Арійці: культурне переміщення в Китай
Арійські корені культури давнього Китаю
Згадай себе!
Олександр Поліщук: «Це дивовижний артефакт Трипільської цивілізації!»
«Інь» та «Янь» Трипілля
Історико-археологічний музей “Прадавня Аратта – Україна” в с.Трипілля
Трипільська цивілізація. Яка вона?
Марш титанів: історія Білої раси
Зверніть увагу
Євангельський Сенсар, ельфійська мова і як нам її опанувати за один рік