Від нинішньої повені постраждали Вінницька, Івано-Франківська, Закарпатська, Львівська, Тернопільська й Чернівецька області. Директор Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем Олександр Васенко, 57 років, каже, що неубезпеченими від подібних лих є й інші регіони країни.
Чому нинішня повінь спричинила такі тяжкі наслідки?
— Насамперед були дуже великі опади. Але зіграли роль бездумна вирубка карпатських лісів і недостатні упереджувальні гідротехнічні заходи. Ще за часів Австро-Угорщини місцеве населення мало досвід боротьби з повенями. На невеликих річках у горах ставили дамби й запруди, зміцнювали береги.
А у нас нині ніхто нічого не робить, доки грім не вдарить. Усі займаються політикою. Треба, щоб такі заходи були розроблені й виконані зараз. Маємо ж кліматичні спостереження за сотні років. Знаємо, де виходять річки з берегів. Люди, які селяться біля них, повинні бути попереджені, навіть якщо ймовірність повені — раз на 50 років. Усі будівлі мають бути застраховані, щоб люди в разі чого не покладалися лише на допомогу держави.
Кілька років тому в Закарпатті були подібні повені. Що зробили після того?
— Судячи з нинішньої ситуації, той урок не засвоїли. Ні місцева, ні центральна влада нічого не робили для убезпечення від стихії. Невідомо, чим займався Укрводгосп. Місцеві селяни не пригадують, коли востаннє виділялися гроші для будівництва дамб чи укріплення берегів річок.
Чи можливі такі природні лиха в інших регіонах України?
— Можливі — і чим далі, тим більше. Гідротехнічні споруди в країні потребують термінової ревізії. Половина їх приватизована, решта — практично безгоспна. Значна частина знаходиться в аварійному та напіваварійному стані. Якщо ними не займуться, то при подібних стихіях матимемо такі ж наслідки.
Що ще треба робити, аби подібні катастрофи не заставали зненацька?
— Треба навести лад у державі. Міністр екології Георгій Філіпчук — людина серйозна та відповідальна, але не може достатньо вплинути на те, що відбувається з карпатськими лісами. Доки міністри та їхні заступники є політичними, а не фаховими фігурами, ніякого толку не буде.
Треба розібратися, хто давав дозволи на поселення людей і будівництво в зонах можливого природного лиха. Припинити хижацьку вирубку лісу. Усі знають, хто це робить, але ніхто не може зарадити. Треба нарешті сказати, скільки держава отримує від вирубаних лісів і скільки пішло на природоохоронні заходи. Мають відповісти й ті, хто надавав дозволи на вирубку.
Слід правильно розподілити допомогу, яку виділить Кабмін, — щоб кошти не розікрали, а використали за призначенням. Нині на місці стихії знаходяться представники Єврокомісії та Міжнародної конвенції з охорони довкілля. Вони мають скласти свій звіт і визначити, наскільки наша держава винна в таких наслідках стихії.
Метою «церкви програмістів» Aryan Softwerk є колективне досягнення Царства божого шляхом розробки софту для самоорганізації шляхетних духовних демосів – арійських церков. Розробка церковного софту –...
Причинами повені є великі опади й бездумна вирубка лісів
Світ:
08073103e.jpg
— Насамперед були дуже великі опади. Але зіграли роль бездумна вирубка карпатських лісів і недостатні упереджувальні гідротехнічні заходи. Ще за часів Австро-Угорщини місцеве населення мало досвід боротьби з повенями. На невеликих річках у горах ставили дамби й запруди, зміцнювали береги.
А у нас нині ніхто нічого не робить, доки грім не вдарить. Усі займаються політикою. Треба, щоб такі заходи були розроблені й виконані зараз. Маємо ж кліматичні спостереження за сотні років. Знаємо, де виходять річки з берегів. Люди, які селяться біля них, повинні бути попереджені, навіть якщо ймовірність повені — раз на 50 років. Усі будівлі мають бути застраховані, щоб люди в разі чого не покладалися лише на допомогу держави.
Кілька років тому в Закарпатті були подібні повені. Що зробили після того?
— Судячи з нинішньої ситуації, той урок не засвоїли. Ні місцева, ні центральна влада нічого не робили для убезпечення від стихії. Невідомо, чим займався Укрводгосп. Місцеві селяни не пригадують, коли востаннє виділялися гроші для будівництва дамб чи укріплення берегів річок.
Чи можливі такі природні лиха в інших регіонах України?
— Можливі — і чим далі, тим більше. Гідротехнічні споруди в країні потребують термінової ревізії. Половина їх приватизована, решта — практично безгоспна. Значна частина знаходиться в аварійному та напіваварійному стані. Якщо ними не займуться, то при подібних стихіях матимемо такі ж наслідки.
Що ще треба робити, аби подібні катастрофи не заставали зненацька?
— Треба навести лад у державі. Міністр екології Георгій Філіпчук — людина серйозна та відповідальна, але не може достатньо вплинути на те, що відбувається з карпатськими лісами. Доки міністри та їхні заступники є політичними, а не фаховими фігурами, ніякого толку не буде.
Треба розібратися, хто давав дозволи на поселення людей і будівництво в зонах можливого природного лиха. Припинити хижацьку вирубку лісу. Усі знають, хто це робить, але ніхто не може зарадити. Треба нарешті сказати, скільки держава отримує від вирубаних лісів і скільки пішло на природоохоронні заходи. Мають відповісти й ті, хто надавав дозволи на вирубку.
Слід правильно розподілити допомогу, яку виділить Кабмін, — щоб кошти не розікрали, а використали за призначенням. Нині на місці стихії знаходяться представники Єврокомісії та Міжнародної конвенції з охорони довкілля. Вони мають скласти свій звіт і визначити, наскільки наша держава винна в таких наслідках стихії.
В тему:
Держава-аварія, або Нова Угода партії снайперів
Корупція та історія: історичні реалії й українські аналогії
Корупція, влада і держава: геостратегічний прогноз майбутнього України
Реформація: 25 пунктів
Зверніть увагу
Стартап Aryan Softwerk запрошує ІТ-фахівців спільноти Народний Оглядач до освоєння ринку самоорганізації арійських церков