Достатньо проїхатися Києвом, Черніговом, Переяславом і Полтавським регіоном, щоб побачити Україну. Але є й інші туристичні об’єкти. На жаль, про них знають не всі. Їдуть дивитися на Візантійську спадщину Туреччини, в Індію, Грецію і Європу.
- Україна має таку цікаву і давню історію, таку яскраву дивовижну культуру, що просто дивно, що ми раніше про неї нічого не знали, – каже Сюзан Кастен, вчителька з Техасу, яка разом зі своїм чоловіком Деніелем приїхала на два тижні до України.
Вони знайшли пропозицію подорожі в Україну у КолосТурз. Засновник КолосТурз – Микола Пономаренко, американець українського походження, який вже більше 30 років живе в США. Унікальна пропозиція КолосТурз у тому, що поїздки по Україні здійснюються малими групами від 4 до 8 осіб.
Сюзан і Деніел Кастенз прилетіли до Києва 18 червня, де загалом пробули 5 днів. Зупинилися в готелі «Україна», що нагорі майдану Незалежності і раніше називався «Москвою». Ціни на готелі навіть для середніх американців високі. Взяли номер на двох 2-го класу – він коштує 600 грн. за добу. З 1 липня – 650 грн.
22 липня разом з іншими туристами – поїхали в село Трипілля, що в 40 км від Києва. Там відвідали два музеї: один державний – обласний археологічний музей, другий – приватний музей «Прадавня Аратта-Україна». Його засновники – відомий колекціонер Олександр Поліщук, бізнесмен Володимир Лазоренко, художник Анатолій Гайдамака та історик Юрій Шилов. Вхід до нього коштує 10 гривень і включає екскурсію та перегляд документального фільму про Трипільську цивілізацію. Американські туристи змогли подивитися фільм англійською мовою.
У більшості музеїв України отримати екскурсію англійською досить проблематично. Наступного дня поїхали до Канева та Переяслава-Хмельницького. У Переяславі побували в музеї під відкритим небом, який офіційно називається Музеєм народної архітектури і побуту Середньої Наддніпрянщини. Він займає площу в 30 га і налічує в цілому 385 пам’яток народної архітектури та побуту XVII-XIX століть. Вхідний квиток туди коштує 10 гривень. Найбільше американцям сподобався Музей українського рушника. В ньому зібрані рушники, вишиті майстринями Київської, Полтавської, Черкаської, Чернігівської областей і Полісся.
Наступного дня відвідали Переяславський історичний музей. Його відкрили 18 квітня після тривалого ремонту. Тепер він називається музеєм «Заповіту Тараса Шевченка». Саме в будинку цього музею — оселі доктора Козачковського — Тарас Шевченко написав свій знаменитий «Заповіт». Він жив у цьому будинку, коли приїздив до Переяслава у 1845 та 1859 роках. Не обминули й музей українського народного одягу Середньої Наддніпрянщини, що розташований у приміщенні Михайлівської церкви.
Далі маршрут лежав до Полтави. Полтавські англомовні екскурсоводи беруть за 1 годину екскурсії 20 доларів. Але тільки в гривнях і по курсу Нацбанку. Долари категорично відмовляються брати, хоча й називають ціни в доларах. У Полтаві також було що подивитися – садиба-музей Івана Котляревського — полтавця, який у першій чверті XIX ст. дарував Україні власну літературну мову і започаткував нову українську літературу. “Будеш, батьку панувати, Поки живуть люди, Поки сонце в небі сяє, Тебе не забудуть”, — так оцінив історичну постать Івана Котляревського Тарас Шевченко.
У Полтаві їздили на Поле Полтавської битви. Там відвідали і Музей Полтавської битви. Наступного року Україна відзначатиме 300-річчя Полтавської битви, яка змінила геополітику та історію Європи в першій половині 18 століття. Тільки тоді Росія заявила про себе. Використавши при цьому українських козаків.
У знаменитій Диканьці американці подивилися Миколаївську церкву, (1794 р.) та дзвіницю (1810 р.), побудовані у стилі класицизму. Це була родова церква і усипальниця Кочубеїв. За універсалом Івана Самойловича від 1687 року село Диканька належало генеральному судді Запорізького війська Василю Леонтійовичу Кочубею – внукові Кучук-Бея, вихідця з Кримської орди, який прийняв православну віру й оселився на вільних землях над Дніпром.
Улюбленим місцем фотографування туристів нині є Тріумфальна арка, побудована у 1820 році як парадний в’їзд до садиби Кочубеїв на пам’ять приїзду до Диканьки російського імператора Олександра І. Але зараз вона знаходиться на реконструкції.
Найважчим днем туру був переїзд з Полтави до Чернігова – більше 500 км.
Окрім Диканьки, по дорозі відвідали Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішні. Це село знаходиться в 52 км на північ від Полтави . За писемними джерелами уперше згадується в ХІІ столітті. В тих краях упродовж трьох останніх тисячоліть інтенсивно розвивалося гончарство. Наприкінці ХІХ століття в Опішні працювали близько 1000 гончарів, а їхня продукція експортувалася майже на всі континенти світу.
Неподалік Опішні знаходиться Більське городище. У VІІ – ІІІ ст. до н. е. ця територія була столицею Скіфії – легендарним містом Гелон. «Батько історії» Геродот колись подорожував цим краєм і залишив описи міста. Його територія має близько 5 тисяч гектарів. Дорогу до Більського городища нам показав місцевий краєзнавець Василь Костюк. З ним зустрілися у маленькому містечку Котельва.
- Городище розташоване на височині між річками Ворскла та Суха Груня, – розповідає Василь Кирилович. – Правий берег – крутий. Його й сьогодні нелегко подолати, а раніше, напевно, він був зовсім неприступним.
Колись тут була складна система фортифікацій, що складалася з чотирьох укріплень. Стольне місто оточували рів та дерев’яні стіни довжиною в 34 км! Сьогодні тут можна оглянути Куземінське (вали довжиною 898 м), Західне (вали досягають 3270 м) та Східне (довжина валів 3870 м) укріплення. Висота валів сягає 9 метрів.
Пізно ввечері дісталися Чернігова. Зупинилися у готелі «Придеснянський». Номери там коштують недорого, але вони зручні й дуже чисті. Сніданок включений у вартість номера. Двомісний номер там удвічі дешевший за подібний у Києві. В готелі працює туристичне бюро, де можна замовити екскурсію по Чернігову українською, російською, англійською, іспанською і французькою мовами. І це — всього за 60 гривень в годину!
У Чернігові знаходиться дуже давній храм – Спасо-Преображенський собор (І половина 11 століття). Це – сучасник Софійського собору, що в Києві. Відвідали також Борисоглібський собор (12 століття) і Антонієві печери – один з найдавніших печерних монастирів у Східній Європі, що не поступається знаменитим печерам Києво-Печерської Лаври.
Маючи таку славну, цікаву та яскраву історію, Україні не можна пасти задніх у туристичному бізнесі! Навіть достатньо проїхатися Києвом, Черніговом, Переяславом і Полтавським регіоном, щоб показати іноземним туристам, що є Україна. Але є й інші туристичні об’єкти. На жаль, про них знають не всі. Їдуть дивитися на Візантійську спадщину Туреччини, в Індію, Грецію і Європу. Забуваючи при цьому, що на території України й народжувалася та давня Індоєвропейська цивілізація.
Євангельська концепція палінгенетичного реактора об’єднує надлюдську самореалізацію, соціальну взаємодію та трансформацію людства. Щасливі скромні та приязні, бо вони опанують Землю.
Відкриємо Україну світові і собі
Світ:
Достатньо проїхатися Києвом, Черніговом, Переяславом і Полтавським регіоном, щоб побачити Україну. Але є й інші туристичні об’єкти. На жаль, про них знають не всі. Їдуть дивитися на Візантійську спадщину Туреччини, в Індію, Грецію і Європу.
08081601e.jpg
- Україна має таку цікаву і давню історію, таку яскраву дивовижну культуру, що просто дивно, що ми раніше про неї нічого не знали, – каже Сюзан Кастен, вчителька з Техасу, яка разом зі своїм чоловіком Деніелем приїхала на два тижні до України.
Вони знайшли пропозицію подорожі в Україну у КолосТурз. Засновник КолосТурз – Микола Пономаренко, американець українського походження, який вже більше 30 років живе в США. Унікальна пропозиція КолосТурз у тому, що поїздки по Україні здійснюються малими групами від 4 до 8 осіб.
Сюзан і Деніел Кастенз прилетіли до Києва 18 червня, де загалом пробули 5 днів. Зупинилися в готелі «Україна», що нагорі майдану Незалежності і раніше називався «Москвою». Ціни на готелі навіть для середніх американців високі. Взяли номер на двох 2-го класу – він коштує 600 грн. за добу. З 1 липня – 650 грн.
22 липня разом з іншими туристами – поїхали в село Трипілля, що в 40 км від Києва. Там відвідали два музеї: один державний – обласний археологічний музей, другий – приватний музей «Прадавня Аратта-Україна». Його засновники – відомий колекціонер Олександр Поліщук, бізнесмен Володимир Лазоренко, художник Анатолій Гайдамака та історик Юрій Шилов. Вхід до нього коштує 10 гривень і включає екскурсію та перегляд документального фільму про Трипільську цивілізацію. Американські туристи змогли подивитися фільм англійською мовою.
У більшості музеїв України отримати екскурсію англійською досить проблематично. Наступного дня поїхали до Канева та Переяслава-Хмельницького. У Переяславі побували в музеї під відкритим небом, який офіційно називається Музеєм народної архітектури і побуту Середньої Наддніпрянщини. Він займає площу в 30 га і налічує в цілому 385 пам’яток народної архітектури та побуту XVII-XIX століть. Вхідний квиток туди коштує 10 гривень. Найбільше американцям сподобався Музей українського рушника. В ньому зібрані рушники, вишиті майстринями Київської, Полтавської, Черкаської, Чернігівської областей і Полісся.
Наступного дня відвідали Переяславський історичний музей. Його відкрили 18 квітня після тривалого ремонту. Тепер він називається музеєм «Заповіту Тараса Шевченка». Саме в будинку цього музею — оселі доктора Козачковського — Тарас Шевченко написав свій знаменитий «Заповіт». Він жив у цьому будинку, коли приїздив до Переяслава у 1845 та 1859 роках. Не обминули й музей українського народного одягу Середньої Наддніпрянщини, що розташований у приміщенні Михайлівської церкви.
Далі маршрут лежав до Полтави. Полтавські англомовні екскурсоводи беруть за 1 годину екскурсії 20 доларів. Але тільки в гривнях і по курсу Нацбанку. Долари категорично відмовляються брати, хоча й називають ціни в доларах. У Полтаві також було що подивитися – садиба-музей Івана Котляревського — полтавця, який у першій чверті XIX ст. дарував Україні власну літературну мову і започаткував нову українську літературу. “Будеш, батьку панувати, Поки живуть люди, Поки сонце в небі сяє, Тебе не забудуть”, — так оцінив історичну постать Івана Котляревського Тарас Шевченко.
У Полтаві їздили на Поле Полтавської битви. Там відвідали і Музей Полтавської битви. Наступного року Україна відзначатиме 300-річчя Полтавської битви, яка змінила геополітику та історію Європи в першій половині 18 століття. Тільки тоді Росія заявила про себе. Використавши при цьому українських козаків.
У знаменитій Диканьці американці подивилися Миколаївську церкву, (1794 р.) та дзвіницю (1810 р.), побудовані у стилі класицизму. Це була родова церква і усипальниця Кочубеїв. За універсалом Івана Самойловича від 1687 року село Диканька належало генеральному судді Запорізького війська Василю Леонтійовичу Кочубею – внукові Кучук-Бея, вихідця з Кримської орди, який прийняв православну віру й оселився на вільних землях над Дніпром.
Улюбленим місцем фотографування туристів нині є Тріумфальна арка, побудована у 1820 році як парадний в’їзд до садиби Кочубеїв на пам’ять приїзду до Диканьки російського імператора Олександра І. Але зараз вона знаходиться на реконструкції.
Найважчим днем туру був переїзд з Полтави до Чернігова – більше 500 км.
Окрім Диканьки, по дорозі відвідали Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішні. Це село знаходиться в 52 км на північ від Полтави . За писемними джерелами уперше згадується в ХІІ столітті. В тих краях упродовж трьох останніх тисячоліть інтенсивно розвивалося гончарство. Наприкінці ХІХ століття в Опішні працювали близько 1000 гончарів, а їхня продукція експортувалася майже на всі континенти світу.
Неподалік Опішні знаходиться Більське городище. У VІІ – ІІІ ст. до н. е. ця територія була столицею Скіфії – легендарним містом Гелон. «Батько історії» Геродот колись подорожував цим краєм і залишив описи міста. Його територія має близько 5 тисяч гектарів. Дорогу до Більського городища нам показав місцевий краєзнавець Василь Костюк. З ним зустрілися у маленькому містечку Котельва.
- Городище розташоване на височині між річками Ворскла та Суха Груня, – розповідає Василь Кирилович. – Правий берег – крутий. Його й сьогодні нелегко подолати, а раніше, напевно, він був зовсім неприступним.
Колись тут була складна система фортифікацій, що складалася з чотирьох укріплень. Стольне місто оточували рів та дерев’яні стіни довжиною в 34 км! Сьогодні тут можна оглянути Куземінське (вали довжиною 898 м), Західне (вали досягають 3270 м) та Східне (довжина валів 3870 м) укріплення. Висота валів сягає 9 метрів.
Пізно ввечері дісталися Чернігова. Зупинилися у готелі «Придеснянський». Номери там коштують недорого, але вони зручні й дуже чисті. Сніданок включений у вартість номера. Двомісний номер там удвічі дешевший за подібний у Києві. В готелі працює туристичне бюро, де можна замовити екскурсію по Чернігову українською, російською, англійською, іспанською і французькою мовами. І це — всього за 60 гривень в годину!
У Чернігові знаходиться дуже давній храм – Спасо-Преображенський собор (І половина 11 століття). Це – сучасник Софійського собору, що в Києві. Відвідали також Борисоглібський собор (12 століття) і Антонієві печери – один з найдавніших печерних монастирів у Східній Європі, що не поступається знаменитим печерам Києво-Печерської Лаври.
Маючи таку славну, цікаву та яскраву історію, Україні не можна пасти задніх у туристичному бізнесі! Навіть достатньо проїхатися Києвом, Черніговом, Переяславом і Полтавським регіоном, щоб показати іноземним туристам, що є Україна. Але є й інші туристичні об’єкти. На жаль, про них знають не всі. Їдуть дивитися на Візантійську спадщину Туреччини, в Індію, Грецію і Європу. Забуваючи при цьому, що на території України й народжувалася та давня Індоєвропейська цивілізація.
В тему:
Пошуки Грааля: Туристичний клуб АРСА відвідав Переяслав-Хмельницький
Історико-археологічний музей “Прадавня Аратта – Україна” в селі Трипілля
Земля Сонячного Вепра: Борія, Гіперборія, Вишня Борія
Згадай себе!
Зверніть увагу
Чеснота приязності та ельфійський реактор – другий крок до вічного життя та опанування планети Земля