Лірична драма про Тимошенко і Януковича знов збила з пантелику любителів поміркувати. «Хунта! Хунта! Хунті НІ!», - почали вони вкотре полохливо нервувати, незабуваючи при цьому додавати, що «Україна в небезпеці!». Їм досі не набридло. Страхіття якесь.
Хунта – це чисте довкілля і суворі репресії проти тих, хто його псує.
Хунта – це свобода і порядок, тепле Сонце і тихий Місяць.
Хунта – це ввічливий охайний чиновник, який у випадку хамства і бикування втратить роботу, житло, майно і волю.
Хунта – це відсутність безквартирних офіцерів, шустер-live та бомжів на вулицях.
Хунта – це коли за хорошу роботу платять хороші гроші, а паразити стають об’єктами цькувань та паплюжень.
Хунта – це народовладдя і правосуддя.
Хунта – це генерал Августо Піночет, рішучий нетолерантний дідусь з лагідною посмішкою Кращого друга велосипедистів, чиє слово має вирішальну вагу апріорі.
Хунта – це спогади про дитинство, смачне вишневе варення бабусі-сталіністки, захоплююча розповідь дідуся-учасника бою під Бродами і хороші пенсії для дідуся з бабусею від добрих чорних полковників.
Там де хунта, там нема ліберального пекла. Там все просто і чисто. Простота і чистота.
Це концентрований виклад і озвучення статті про принцип чотирьох стадій розвитку живих істот. З погляду Євангелія, звичайна людина не є вершиною людської еволюції. Це лише підготовчий етап переходу...
Коментарі
Стаття насмішила тим, що геть все викладене в ній - чистісінька правда! Але, викладена в незвичний спосіб.
Якщо прагнеш чуда - створюй його!
Матеріали десятирічної давності несподівано стають актуальними.
Все, що робиться з власної волі, – добро!