Так називається наукова розвідка львівського санскритолога Василя Кобилюха, яка у 2010 році вийшла друком у тернопільському видавництві "Мандрівець". Завдяки айнському впливу японців називають "арійцями сходу".
Книга справді унікальна. Насамперед тому, що у ній фактично чи не вперше в українській науковій царині синтезовано матеріал і детально описано про айнів – корінних мешканців Японії, котрих сьогодні залишилося всього близько 24 тисяч й які проживають – зберігають свою ідентичність, борються за існування – на невеличкому клаптику землі острова Гокайдо.
Василь Кобилюх, використовуючи наукові і не тільки методи, стверджує, що айни є переселенцями з Праукраїни, котрі орієнтовно у XV-XIII століттях до н. е. оселились на островах, з яких нині складається держава Японія. Автор уперше проводить аналогію між айнами й українцями, висуваючи аргументи, з якими ознайомитесь, прочитавши згадану книгу.
"Айни зазнали розкішного добра, яке знищили монголо-китайці у 700-літній загарбницькій війні, – зазначає В. Кобилюх. – Через те кітаї – означає "загроза" навіть у сучасній японській мові...
Професор університету м. Нагоя (Японія) Стефан Костик подав майже вичерпний бібліографічний покажчик до теми історії айнів. Цей перелік містить близько 1000 одиниць... Від багатомільйонного народу айнів нині залишилося 24 380 осіб. Невже світ дасть померти цілому народові – володарю великих ідей і творцю мови сучасних японців...
Обкладинка книги: Василь Кобилюх, «Душа Японії: айни очима українця і санскриту»
Айни мають не монголоїдну будову тіла. Вони високі на зріст, кремезної статури, обличчя з європейськими рисами, очі рівні, чоло високе, вуса обов’язкові, а для старших – і борода. Тільки у святкові дні або для зустрічі гостя вдягають національний плащ-халат, вишитий та оздоблений аплікаціями у формі візерунків...
Донедавна айни – молоді хлопці та чоловіки – боєздатного віку мали пострижену чи поголену потилицю і довге волосся на тім’ї. Таку саму зачіску носили парубки й чоловіки – охоронці рідного краю в с. Мізин Чернігівської області 20 тис. років тому. Отже, чуб українських козаків має глибоку прадавню історію...
Моральна ментальність айнів – давня арійська. Вони співучі та веселі".
На історію, побут, звичаї айнів автор дивиться з позицій, як він вважає, нашої прамови – санскриту. Судження, висновки Василя Кобилюха про айнів, як врешті, й інші розвідки є цінними для української нації, її самоусвідомлення.
"Наша історія, – стверджує В. Кобилюх, – будувалася на кривавих сльозах, на людських кістках і на високих могилах. Властиво до цього доводили неукраїнські провідники-диверсанти, які намагалися увійти в нутро української історичної науки і набути головної ролі в поясненні історичних подій, спотворити їх і якнайдалі обминути найдавніше існування Праукраїни та її прамови – Санскриту, таким чином зробити українців з куцим минулим, найбіднішим сьогоденням і сліпим майбутнім".
Карта з книги Артура Кемпа “Марш титанів. Історія білої раси” (March of the Titans. A History of the White Race) — USA, Ostara Publications 1999, 2001. www.white-history.com
Довідка про автора
Народився Василь Кобилюх 12 червня 1935 року в селі Журавники (Пустомитівщина). Навчався у Львівському медичному інституті, а також на філологічному факультеті ЛДУ ім. І. Франка (захистив дипломну роботу на тему "Українська мова і санскрит"). Брав участь у створенні "Орфографічного словника українських медичних термінів" (на 33 тис. слів) і двотомного "Українсько-латинсько-англійського медичного тлумачного словника.
Автор наукової праці "Українські козацькі назви у санскриті", численних публікацій як в українських ("Дзвін", "Мандрівець", "Грегіт", "Український світ" тощо) так і в зарубіжних журналах, а також у періодичній пресі.
У 2007 році видав збірку "Прийшла до мене Україна", в 2009 р. – монографію "167 синонімічних назв Землі у санскриті". З січня 2000 року є членом Української Асоціації письменників Західного регіону.
Із жовтня 2003 р. – "Ветеран праці". Про В. Кобилюха вміщено дані у книзі "Українські лікарі". З червня 2010 року – дійсний член Міжнародної Української академії оригінальних ідей.
Слухаємо нове озвучення про те, що мовою ефективного спілкування з ангелами буде окультурена українська мова на основі Гіперборійського Сенсара. Її ядро вже формується у вигляді спеціалізованої мови...
Душа Японії: айни очима українця і санскриту
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Так називається наукова розвідка львівського санскритолога Василя Кобилюха, яка у 2010 році вийшла друком у тернопільському видавництві "Мандрівець". Завдяки айнському впливу японців називають "арійцями сходу".
ayny3.jpg
Книга справді унікальна. Насамперед тому, що у ній фактично чи не вперше в українській науковій царині синтезовано матеріал і детально описано про айнів – корінних мешканців Японії, котрих сьогодні залишилося всього близько 24 тисяч й які проживають – зберігають свою ідентичність, борються за існування – на невеличкому клаптику землі острова Гокайдо.
Василь Кобилюх, використовуючи наукові і не тільки методи, стверджує, що айни є переселенцями з Праукраїни, котрі орієнтовно у XV-XIII століттях до н. е. оселились на островах, з яких нині складається держава Японія. Автор уперше проводить аналогію між айнами й українцями, висуваючи аргументи, з якими ознайомитесь, прочитавши згадану книгу.
"Айни зазнали розкішного добра, яке знищили монголо-китайці у 700-літній загарбницькій війні, – зазначає В. Кобилюх. – Через те кітаї – означає "загроза" навіть у сучасній японській мові...
Професор університету м. Нагоя (Японія) Стефан Костик подав майже вичерпний бібліографічний покажчик до теми історії айнів. Цей перелік містить близько 1000 одиниць... Від багатомільйонного народу айнів нині залишилося 24 380 осіб. Невже світ дасть померти цілому народові – володарю великих ідей і творцю мови сучасних японців...
Айни мають не монголоїдну будову тіла. Вони високі на зріст, кремезної статури, обличчя з європейськими рисами, очі рівні, чоло високе, вуса обов’язкові, а для старших – і борода. Тільки у святкові дні або для зустрічі гостя вдягають національний плащ-халат, вишитий та оздоблений аплікаціями у формі візерунків...
Донедавна айни – молоді хлопці та чоловіки – боєздатного віку мали пострижену чи поголену потилицю і довге волосся на тім’ї. Таку саму зачіску носили парубки й чоловіки – охоронці рідного краю в с. Мізин Чернігівської області 20 тис. років тому. Отже, чуб українських козаків має глибоку прадавню історію...
На історію, побут, звичаї айнів автор дивиться з позицій, як він вважає, нашої прамови – санскриту. Судження, висновки Василя Кобилюха про айнів, як врешті, й інші розвідки є цінними для української нації, її самоусвідомлення.
"Наша історія, – стверджує В. Кобилюх, – будувалася на кривавих сльозах, на людських кістках і на високих могилах. Властиво до цього доводили неукраїнські провідники-диверсанти, які намагалися увійти в нутро української історичної науки і набути головної ролі в поясненні історичних подій, спотворити їх і якнайдалі обминути найдавніше існування Праукраїни та її прамови – Санскриту, таким чином зробити українців з куцим минулим, найбіднішим сьогоденням і сліпим майбутнім".
Карта з книги Артура Кемпа “Марш титанів. Історія білої раси” (March of the Titans. A History of the White Race) — USA, Ostara Publications 1999, 2001. www.white-history.com
Довідка про автора
Народився Василь Кобилюх 12 червня 1935 року в селі Журавники (Пустомитівщина). Навчався у Львівському медичному інституті, а також на філологічному факультеті ЛДУ ім. І. Франка (захистив дипломну роботу на тему "Українська мова і санскрит"). Брав участь у створенні "Орфографічного словника українських медичних термінів" (на 33 тис. слів) і двотомного "Українсько-латинсько-англійського медичного тлумачного словника.
Автор наукової праці "Українські козацькі назви у санскриті", численних публікацій як в українських ("Дзвін", "Мандрівець", "Грегіт", "Український світ" тощо) так і в зарубіжних журналах, а також у періодичній пресі.
У 2007 році видав збірку "Прийшла до мене Україна", в 2009 р. – монографію "167 синонімічних назв Землі у санскриті". З січня 2000 року є членом Української Асоціації письменників Західного регіону.
Із жовтня 2003 р. – "Ветеран праці". Про В. Кобилюха вміщено дані у книзі "Українські лікарі". З червня 2010 року – дійсний член Міжнародної Української академії оригінальних ідей.
В тему:
Айни – останні атланти-арії на Далекому Сході?
Україна на виставці ЕКСПО-2010 у Шанхаї
Свастика і таємниця імені «Україна»
Арійці: культурне переміщення в Китай
Тризуб і сакура
Арійські корені культури давнього Китаю
У Китаї виявлені стародавні гончарні майстерні, створені європейцями
Гробницю першого китайського імператора побудували європейці
«А Будда родом з України!» — стверджує відомий тибетський Лама
У Китаї знайдено мумію шамана, що помер 2800 років тому
У Монголії знайдена стародавня мумія скіфського воїна
Згадай себе!
Українська цивілізація
Пізнаємо реальну історію.
Зверніть увагу
Архангел Гіперборії, чат-боти і чат-боги, або Як працювати з духовно-інформаційними роботами (+аудіо)