Козаки – воїни духу і лицарі честі. Життя після смерті

Козаки гідно пройшли шляхами Другої Світової війни. На їхніх шаблях було написано «Без потреби не виймай. Без слави не вставляй». Цих заповідей вони дотримувались з покоління в покоління. Розуміючи безцільність подальшого проведення бойових дій, в розміщення 8-ї Британської армії були направлені парламентарі, які оголосили про капітуляцію Козацького Стану.

Основна маса козаків була розміщена в таборі Пеггец на сході від міста Лієнц. Недалеко від них розбили свій табір 4,8 тис. кавказців (адигейці, карачаєвці, осетини). Біля міста Шпиталь з 15 травня розмістилась група в кілька сотень кубанських козаків із козацького резерву генерала Шкуро. 12-го травня з Хорватії в Австрійські Альпи прорвався 15-й Козацький Кавалерійський корпус генерала фон Паннвіца, який склав свою зброю перед англійцями біля міст Фельдкірхен і Альйгофен. Спочатку козаки утримувались в досить вільних умовах і були забезпечені харчуванням. Ряд козаків не довіряло англійцям, скористались вільним перебуванням і через гори і ліси пробрались на захід і тим врятували своє життя. Козаки в таборі почали облаштовувати свій побут, відкрили церковні служби, школи для дітей.

Однак, доля козаків була вирішена в Ялті 11 лютого 1945 року в угоді «Про репатріацію радянських громадян». Ця угода позбавляла можливості одержання політичного притулку всіх без винятку підданих СРСР.

Судоплатов писав: «Відразу після Ялтинської зустрічі заміснику начальника 1-го розвідувального управління НКДБ Короткову було доручено домовитися з представниками спецслужб США і Англії про видачу СРСР командного складу «власовської» армії, в тому числі і козацьких лідерів в обмін на передачу англійцям і американцям німецьких генералів і адміралів».

Англійці розуміли, що козаки легко не піддадуться депортації. Тому розробили план спеціальної операції. Спочатку їм 16 травня сказали здати свою зброю, а взамін вони одержать англійську зброю. 28 травня під приводом поїздки на конференцію «загальна військово-політична обстановка і військовополонені козаки» всі генерали і вищі козацькі офіцери Козацького Стану були відділені від основної маси козаків. Доманов видав наказ про обов’язковий виїзд 2756 козаків на конференцію, де нібито мала відбутися зустріч з фельдмаршалом Александром. Однак всі козаки під конвоєм були відправлені в місто Шпиталь і розміщені в обгородженому колючим дротом таборі.

Розуміючи небезпеку, яка чекала на них в СРСР, деякі козаки, як самураї, покінчили життя самогубством. Вранці прийшла колона автомобілів, вкритих брезентом. Англійці наказали Доманову оголосити офіцерам про посадку в автомобілі для виїзду і подальшої передачі радянським військам. Офіцери відмовились слухати накази. Тоді англійські офіцери почали бити козаків. Закривавлених людей силою тягли до автомобілів. Біля міста Юденбург більше 2000 козацьких офіцерів були передані 3-му українському фронту.

Читати повністю ТУТ