Кембриджський і Гарвардський університети, Массачусетський технологічний інститут очолюють міжнародний рейтинг вищих навчальних закладів світу, який укладає британська компанія QS.
У переліку 300 вузів — жодного українського. Чому?
— Вища освіта в Україні ізольована від світового наукового простору, — пояснює колишній директор Українського центру оцінювання якості освіти Лілія Гриневич, 46 років. — Викладачі мало займаються наукою, їхні публікації рідко з’являються в англомовних наукових журналах. Інший необхідний параметр — мобільність викладачів і студентів, які можуть працювати і навчатися в різних університетах. У нас немає такого навіть між студентами західного і східного регіонів країни.
Як подолати відірваність вітчизняного наукового простору від західного?
— Потрібно створити нове нормативне поле для вищої освіти. Університетам — надати більше академічної, фінансової та кадрової автономії, щоби могли запрошувати тих викладачів, яких хочуть. Наука в університетах почне розвиватися, якщо оцінка статусу навчального закладу та кар’єра працівників залежатимуть від наукових здобутків. Оптимізувати державне фінансування науки можна за рахунок грантів, дослідницьких програм. Має відійти в минуле державне замовлення, яке нині закріплює непрозорі правила вступу до вузів. У результаті випускники все більше не виправдовують очікувань роботодавців.
Чому ці зміни не відбулися за останні 20 років?
— Тенденції в освіті віддзеркалюють стан усього суспільства. На жаль, ми ще не відійшли від радянських методів управління освітою та наукою: централізації й узалежнення. Досі регламентується зміст освіти, науковці не завжди мають право на академічну свободу, виборами ректорів часто керують із Міністерства освіти.
Євангельська концепція палінгенетичного реактора об’єднує надлюдську самореалізацію, соціальну взаємодію та трансформацію людства. Щасливі скромні та приязні, бо вони опанують Землю.
Випускники не виправдовують очікувань роботодавців
Світ:
11091003e.jpg
Як подолати відірваність вітчизняного наукового простору від західного?
— Потрібно створити нове нормативне поле для вищої освіти. Університетам — надати більше академічної, фінансової та кадрової автономії, щоби могли запрошувати тих викладачів, яких хочуть. Наука в університетах почне розвиватися, якщо оцінка статусу навчального закладу та кар’єра працівників залежатимуть від наукових здобутків. Оптимізувати державне фінансування науки можна за рахунок грантів, дослідницьких програм. Має відійти в минуле державне замовлення, яке нині закріплює непрозорі правила вступу до вузів. У результаті випускники все більше не виправдовують очікувань роботодавців.
Чому ці зміни не відбулися за останні 20 років?
— Тенденції в освіті віддзеркалюють стан усього суспільства. На жаль, ми ще не відійшли від радянських методів управління освітою та наукою: централізації й узалежнення. Досі регламентується зміст освіти, науковці не завжди мають право на академічну свободу, виборами ректорів часто керують із Міністерства освіти.
В тему:
Чверть роботодавців не цікавляться освітою працівників
Чим більше у нас професорів та дисертацій, тим менше у нас науки - Дацюк
Уроки літератури збуджують негативні емоції і нагнітають депресію
Вінець демократії – посередність
Інформаційне перенавантаження
Вітчизняні освітні технології в контексті Болонського процесу
Яка система виховання-освіти нам потрібна: погляд інакодумця
Виховання: проблема наступних поколінь
Інформаційна війна в сучасній літературі
Діти іммігрантів гірше вчаться у школі
Долю народів визначають університети, а не партії і уряди
Дитяче мовлення формують татусі
Блакитноокі - найрозумніші люди, - експерти
Україна - творче суспільство. Так чи ні?
Зверніть увагу
Чеснота приязності та ельфійський реактор – другий крок до вічного життя та опанування планети Земля