Зображення користувача Ігор Каганець.
Ігор Каганець
  • Відвідувань: 569
  • Переглядів: 683

«Пшениця без куколю. Євангеліє без вставок і спотворень»: друга редакція (19.11.2012, FB2)

Категорія:

Це результат шести років роботи Інституту метафізичних досліджень Перехід-IV (2006–2012) в напрямку дослідження Доброї Новини, історії написання цього сакрального документу та його практичних настанов для сучасної людини. Виявлені нові ворожі вставки, їх загальна кількість – понад 51% .

book-3-rgb-100.jpg

Обкладинка книги: Ігор Каганець «Пшениця без куколю» (Київ-Тернопіль, Мандрівець, 2006)
Обкладинка книги: Ігор Каганець «Пшениця без куколю» (Київ-Тернопіль, Мандрівець, 2006)

Нагадаємо, що фальсифікація Євангелія була здійснена фарисеями ще до руйнування Єрусалиму (70 р. н.е.) як глибоко задумана, ретельно спланована і обережно виконана спецоперація. Її успішність основувалась на несподіваності і супернахабності – нормальній людині просто не могло прийти в голову, що так можна паразитувати на чужих сакральних текстах.

У першому виданні книги 2006 року були виявлені майже всі вставки. Ті ж підозрілі фрагменти «канонічного тексту», щодо яких не було достатніх доказів, були залишені на місці.

Наприклад, у молитві «Отче наш» спочатку вважалося, що фраза «І не введи нас у спокусу, але визволь нас від лукавого» помилково переставлена в інше місце. Пізніше переконалися, що це ворожа вставка – Молитва «Отче наш» без вставок.

Вставками виявилися місця з іудейською «овечою» символікою, наприклад, «Написано бо: вражу пастиря і розбіжаться вівці стада» (Матвій 26.31), «Каже йому: Паси мої ягнята!» (Іван 21.15) та інші. В автентичному Євангелії про овець згадується тільки двічі – у розмові Ісуса з фарисеями і в оповіданні про «вовків в овечих одежах».

Деякі логічні висновки, наведені в першій редакції ПБК, знайшли фактичне підтвердження. Наприклад, вживання в ранньому хрестиянстві слів «хрЕстос» і «хрЕстияни» підтверджено найдавнішим Синайським рукописом: Хрестос чи Христос? Відповідь дає Синайський кодекс IV століття. Там же чудово видно сліди фальсифікації, коли в усіх місцях вживання слова «хрестияни» буква «Е» переправлена на «І».

Великим відкриттям є з’ясування того факту, що під час свого першого чуда в Кані Галілейській Ісус перетворив воду на свіжий сік (фреш). Такий же сік – «плід виноградної лози» – пили на Таємній вечері: Перше чудо Ісуса Хреста: звільнення від алкоголю.

Другим великим відкриттям стало усвідомлення того, що євангельське Царство боже – це те, що в сучасній метафізиці називається Простором волі: Добра Новина про Царство боже. Завдяки цьому євангельські настанови остаточно набувають практичного характеру, стають цілком доступними для сучасної людини.

У всьому тексті Євангелія прослідковуються спроби поставити рибу поряд з хлібом або взагалі замінити хліб рибою.

7. Просіть, і дасться вам; шукайте, і найдете; стукайте, і відчинять вам. 8. Кожний бо, хто просить, одержує; хто шукає, находить; хто стукає, тому відчинять. 9. Чи ж є між вами хто такий, що коли син попросить у нього хліба, дасть йому камінь? 10. Або коли попросить риби, дасть йому змію? 11. Тож коли ви, навіть будучи поганими, вмієте давати дітям вашим добрі дари, оскільки більше Отець ваш, що на небесах, дасть добра тим, що його просять. 12. Все, отже, що ви бажаєте, щоб люди вам чинили, те ви чиніть їм; це бо закон і пророки (Матвій 7.7-12).

● 9. Хліб і камінь – це виразне протиставлення: хліб їстивний, а камінь – ні.

● 10. Вставка. З арійської точки зору, риба і змія не є виразним протиставленням, адже вони багато в чому подібні, скажімо, вугор – це змієподібна риба, що навіть може повзати по траві.

Протиставлення цих двох подібних істот характерне для іудаїзму, де риба вважається чистою, а змія – нечистою. Риба в іудаїзмі є символом правовірних іудеїв і святковою їжею, яку їдять у суботу. Також риба вважається у них символом плодючості і достатку: у деяких єврейських громадах Північної Африки донині прийнято кидати рибу до ніг наречених, що виходять з-під вінця.

Негативна для іудеїв змія є дуже позитивною істотою в арійській традиції, де вона уособлює життєві сили природи. Так, символіка змії широко представлена в трипільській культурі у формі знаку «Ян-Інь» (Ясно-Тінь, еволюційна змагальність протилежностей) і у формі безконечника (змія кусає свій хвіст або хвіт наступної змії), що символізує реінкарнацію – розвиток через багаторазове земне втілення.

У всьому тексті Євангелія прослідковуються спроби поставити рибу поряд з хлібом (Мк 8.7, Мт 14.17-18, Мт 16.36, Мт 15.34, Лк 9.13, Ів 6.9, Ів 21.9) або взагалі замінити хліб рибою (Лк 24.42).

Після підрахунку виявилося, що кількість фальшивих вставок в Євангелії становить не 50%, а понад 51%. Тобто «діти диявола» все ж таки залишили за собою «контрольний пакет» – в розрахунку, що у стратегічній перспективі ця непомітна перевага дозволить остаточно розкласти хрестиянський рух зсередини (що, врешті-решт, і відбулося).

Повний текст книги «ПШЕНИЦЯ БЕЗ КУКОЛЮ. Хрестове Євангеліє без вставок і спотворень» в найновішій редакції 2012 року можна завантажити тут:


Додатково читайте: 

Наші інтереси: 

Пізнаємо Добру Новину, вдосконалюємось, поширюємо Світло!

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Яро Купало – Гермес - Аполлон – святий захисник і архангел Гіперборії

Архангел Гіперборії, чат-боти і чат-боги, або Як працювати з духовно-інформаційними роботами (+аудіо)

Слухаємо нове озвучення про те, що мовою ефективного спілкування з ангелами буде окультурена українська мова на основі Гіперборійського Сенсара. Її ядро вже формується у вигляді спеціалізованої мови...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Доброслав Велесовий.
0
Ще не підтримано

Нарешті я закінчив прочитання книги пана Каганця "Пшениця без куколю" у зв’язку з чим і хотів би поділитися своїми враженнями і думками. Оскільки моя ідея створення окремого розділу на форумі, який би був присвячений цій книзі не знайшла відгуку, то зроблю це тут.

На початок скажу, що це одна з найсильніших книг, які коли-небудь читав. Уявляю собі, яку роботу автору треба було провести для її написання. При чому для цього треба добре розбиратися не лише в питаннях релігії, а й історії, психології та інших наук. Саме тому висловлюю свою глибоку повагу і подяку автору за написання цієї книги.

Добре пам’ятаю як ще колись в далекому дитинстві я заявив що не вірю в Бога. І ці слова були досить логічними в той час, виходячи з наступних моментів. Наприклад, мені було абсолютно не зрозуміло, як це можна бути все життя грішником, а в кінці треба всього тільки повірити в Ісуса Христа і ти зразу врятований і будеш в раю, або чому їсти яблука з дерева Пізнання - це погано, якщо насправді - це добре, або чому грішники які навернулися, більш цінні за тих, хто завжди був хорошим і ще багато-багато моментів.

Саме тому я не міг сприймати християнство, як один з шляхів, а швидше це був якийсь каламбур написаний незрозуміло ким. Після цього я почав глибоко вивчати східні системи духовного розвитку, які повністю задовольнили мої духовні потреби.

Тепер щодо змісту книги. Спочатку про позитивні мої враження.

Пан Ігор Каганець дуже добре почистив Добру Новину Ісуса Хреста від усього бруду. Після цього її текст став сприйматися зовсім по-іншому. Цілісний, лаконічний, чіткий, кожне слово на своєму місці. Тепер я подивився на хрестиянство зовсім іншими очима і зараз сприймаю його як один з шляхів.

Тепер про негатив.
Чесно кажучи, коментарі пана Ігора мені сподобались набагато більше ніж сам текст Доброї Новини. По-суті вся розповідь - це збірник чудес Ісуса Хреста, головне з яких воскресіння. Інші метафізичні моменти проігноровано. Наприклад, навіть нормально не сказано про таку важливу річ як Реінкарнація. Десь там згадується 1-2 рази, причому так туманно, що ті рядки можна по-різному тлумачити, в той час як в східних писаннях щодо цього все чітко, так що неможливо перекрутити. Етична сторона вчення дуже слабенька. Всього кілька слів, в той час як опис чудес займає найбільше місця. Кілька разів згадується про те, що люди йшли за Ісусом тому що він робив чудеса, відповідно ними рухало не так бажання духовного вдосконалення, як захоплення цими чудесами. Мабуть саме тому він змушений був їх так часто творити.

Через ці причини продовжую надавати перевагу східним вченням (в першу чергу Буддизму). У них набагато сильніша філософська база і є відчуття що це "Моє".

Проте дуже радий що натрапив на книгу "Пшениця без куколю" і буду її обов’язково рекомендувати своїм знайомим, які вважають своїм основним шляхом християнство. Правда в мене таке відчуття, що вони навряд чи її високо оцінять, в іншому разі ця книга була би зараз набагато популярніша, особливо серед активних християн. Але іудохристиянство - це така штука, в яку якщо вже хтось вляпається, то після того стає не готовим сприймати нові думки і нову інформацію.

Коментарі

Зображення користувача Сергій Стецько.
0
Ще не підтримано

Дякую за чудове дослідження.

Ми завжди успішні!

Зображення користувача Арсен Дубовик.
0
Ще не підтримано

І я, хоч один гал, але додам на знак подяки, пане Ігорю! )))

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Доброслав Велесовий.
0
Ще не підтримано

Нарешті в мене руки дійшли до цієї книги. Правда не зміг відкрити її на своєму букрідері в форматі fb2. Зависало наглухо після відкриття на картинці сонця. Прийшлось перетворити в txt. Можливо, для таких випадків як в мене, сюди варто додати ще варіант txt?

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Схоже, що не вистачає оперативної пам’яті. Для таких випадків справді корисно мати під рукою txt.

boanro каже:
Нарешті в мене руки дійшли до цієї книги. Правда не зміг відкрити її на своєму букрідері в форматі fb2. Зависало наглухо після відкриття на картинці сонця. Прийшлось перетворити в txt. Можливо, для таких випадків як в мене, сюди варто додати ще варіант txt?

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Доброслав Велесовий.
0
Ще не підтримано

Варіант з txt відпав. Дочитав до того моменту коли починається безпосередній розбір текстів Євангелія. А там частина виділена жирним. І це важливо для прочитання. А в форматі txt форматування втрачено. Тому прийшлось латати fb2. Для початку, так як в мене виснуло при відкритті файлу через картинку обкладинки, треба було відкрити файл в редакторі, який дозволяє бачити не тільки текст, а й розмітку його. Там видалив рядки з cover.jpg. Після того прийшлось видалити з файлу всі теги sup, так як через них моя читалка відображала неправильно деякий текст, рядки накладались один на одний. Тепер все добре!

Пишу це, щоб знали що робити, якщо в когось буде така ж проблема.

Зображення користувача Доброслав Велесовий.
0
Ще не підтримано

Пропоную на форумі створити окремий розділ для обговорення книги "Пшениця без куколю", щоб не писати сюди, оскільки на народному оглядачі є кілька статей присвяченій цій книзі і таким чином коментарі можуть бути розпорошені.

Зображення користувача Доброслав Велесовий.
0
Ще не підтримано

Нарешті я закінчив прочитання книги пана Каганця "Пшениця без куколю" у зв’язку з чим і хотів би поділитися своїми враженнями і думками. Оскільки моя ідея створення окремого розділу на форумі, який би був присвячений цій книзі не знайшла відгуку, то зроблю це тут.

На початок скажу, що це одна з найсильніших книг, які коли-небудь читав. Уявляю собі, яку роботу автору треба було провести для її написання. При чому для цього треба добре розбиратися не лише в питаннях релігії, а й історії, психології та інших наук. Саме тому висловлюю свою глибоку повагу і подяку автору за написання цієї книги.

Добре пам’ятаю як ще колись в далекому дитинстві я заявив що не вірю в Бога. І ці слова були досить логічними в той час, виходячи з наступних моментів. Наприклад, мені було абсолютно не зрозуміло, як це можна бути все життя грішником, а в кінці треба всього тільки повірити в Ісуса Христа і ти зразу врятований і будеш в раю, або чому їсти яблука з дерева Пізнання - це погано, якщо насправді - це добре, або чому грішники які навернулися, більш цінні за тих, хто завжди був хорошим і ще багато-багато моментів.

Саме тому я не міг сприймати християнство, як один з шляхів, а швидше це був якийсь каламбур написаний незрозуміло ким. Після цього я почав глибоко вивчати східні системи духовного розвитку, які повністю задовольнили мої духовні потреби.

Тепер щодо змісту книги. Спочатку про позитивні мої враження.

Пан Ігор Каганець дуже добре почистив Добру Новину Ісуса Хреста від усього бруду. Після цього її текст став сприйматися зовсім по-іншому. Цілісний, лаконічний, чіткий, кожне слово на своєму місці. Тепер я подивився на хрестиянство зовсім іншими очима і зараз сприймаю його як один з шляхів.

Тепер про негатив.
Чесно кажучи, коментарі пана Ігора мені сподобались набагато більше ніж сам текст Доброї Новини. По-суті вся розповідь - це збірник чудес Ісуса Хреста, головне з яких воскресіння. Інші метафізичні моменти проігноровано. Наприклад, навіть нормально не сказано про таку важливу річ як Реінкарнація. Десь там згадується 1-2 рази, причому так туманно, що ті рядки можна по-різному тлумачити, в той час як в східних писаннях щодо цього все чітко, так що неможливо перекрутити. Етична сторона вчення дуже слабенька. Всього кілька слів, в той час як опис чудес займає найбільше місця. Кілька разів згадується про те, що люди йшли за Ісусом тому що він робив чудеса, відповідно ними рухало не так бажання духовного вдосконалення, як захоплення цими чудесами. Мабуть саме тому він змушений був їх так часто творити.

Через ці причини продовжую надавати перевагу східним вченням (в першу чергу Буддизму). У них набагато сильніша філософська база і є відчуття що це "Моє".

Проте дуже радий що натрапив на книгу "Пшениця без куколю" і буду її обов’язково рекомендувати своїм знайомим, які вважають своїм основним шляхом християнство. Правда в мене таке відчуття, що вони навряд чи її високо оцінять, в іншому разі ця книга була би зараз набагато популярніша, особливо серед активних християн. Але іудохристиянство - це така штука, в яку якщо вже хтось вляпається, то після того стає не готовим сприймати нові думки і нову інформацію.

Зображення користувача Миро Продум.
0
Ще не підтримано

Пропоную продовжити обговорення книги тут: Обговорення книги "Пшениця без куколю".

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Доброслав Велесовий.
0
Ще не підтримано

Дякую, що переопублікували в окрему статтю. Так справді краще :) Тепер можна видалити мій коментар з цієї сторінки щоб не дублювалося.

Миро Продум каже:
Пропоную продовжити обговорення книги тут: <a href="https://www.ar25.org/node/28895" class="bb-url" rel="nofollow">Обговорення книги "Пшениця без куколю"</a>.
Зображення користувача Арсен Дубовик.
0
Ще не підтримано

?Хто знає як перевести файл у формат *pdf?
Онлайн-конвертер

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Володимир Майборода.
0
Ще не підтримано

Хто шукає - той знаходить, бо: 1. Завжди стається те, чого ми хочемо. 2. Ми ніколи не знаємо шляхів реалізації наших задумів.

Зображення користувача Арсен Дубовик.
0
Ще не підтримано

Чудово про "вівців" нагадала Крісті Лінн Ноем (Kristi Lynn Noem, 1971 р.н.) – республіканський політик, губернатор Південної Дакоти з 2019 року, перша жінка на цій посаді:
"Одного разу було сказано:" Ліві ставляться до свого бачення серйозно - серйозніше, ніж до прав інших людей. Вони хочуть бути нашими пастухами, але це вимагає від нас овець ". Нехай прямо зараз це буде чутно від нас вголос: ми не будемо вівцями! " (оплески перетворюються на пісню "США").
(Процитовано за стенограмою виступу Крісті Лінн Ноем)

Цитата:
Вставками виявилися місця з іудейською «овечою» символікою, наприклад, «Написано бо: вражу пастиря і розбіжаться вівці стада» (Матвій 26.31), «Каже йому: Паси мої ягнята!» (Іван 21.15) та інші. В автентичному Євангелії про овець згадується тільки двічі – у розмові Ісуса з фарисеями і в оповіданні про «вовків в овечих одежах».

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)